Цьогорічний Давос був присвячений зміні клімату. Як хтось уїдливо відмітив, що майже півтори тисячі приватних літаків прибули до Давосу на зустріч, присвячену змінам клімату. І це – не єдине, що відбувалось.

Присутність, чи то відсутність важковаговиків звернула увагу на себе. Цього року на форумі були відсутні президенти США, Франції, Китаю, Індії, та прем’єр-міністри Великої Британії та Канади. БРІКС представлений дебютантом – новим президентом Бразилії Jair Bolsonaro, який пообіцяв відрити економіку.  Всі відмітили досить похмурий настрій цьогорічного зібрання – темпи зростання сповільнюються, натомість зростає політична нестабільність. Цьому сприяють одночасний прояв глобалізації та націоналізму. Серед факторів дестабілізації – торгова війна між США та Китаєм, вихід Британії з ЄС без угоди, сповільнення економічного зростання в Китаї. Взагалі ж ідеться про те, що нині бізнес знаходиться під впливом  отруйної суміші популізму, протекціонізму, та націоналізму, підживлюваної технологічними змінами, зокрема, штучним інтелектом (ШІ).

Технології, радше перспективи їхнього розвитку, впровадження та користування були однією з центральних тем у Давосі. Зокрема, було оголошено про ініціативу більш як 70 країн на чолі з Японією, Австралією, та Сінгапуром розпочати переговори, покликані перезапустити World Trade Organisation (WTO) для того, щоб уникнути того, що всі називають «сплінтернет», або фрагментації електронної торгівлі та інформаційних потоків. Фрагментарність багато в чому викликана різними підходами Китаю та Заходу до доступності даних в Інтернеті. Очевидно, що чинні правила застарілі, стосуються лише фінансового сектору та потребують оновлення, про що ведуться дискусії з 2016 року. Однак,  Китай зацікавлений саме у нечітких правилах стосовно того, які дані можуть чи радше НЕ можуть перетинати кордони. За висловом одного з юристів, який представляє американські транснаціональні компанії: «На мою думку для західних компаній настав вирішальний момент, коли вони мають для себе визначити, чим вони готові пожертвувати заради того, щоб мати доступ до китайського ринку».

Роль Китаю взагалі помітно зросла. Джордж Сорос під час вечері, яку він дає щороку, відмітив, що швидкий технологічний розвиток Китаю робить п. Сі Цзінпіня найнебезпечнішим опонентом відкритих суспільств.

Цьогоріч в оглядах FT про Україну згадки не було. Це говорить про дві речі: по-перше, ми не стали цікавим об’єктом інвестицій, проривів не було, наші люди поки що не входять до клубу. По-друге, нічого поганого у нас не відбувається.