«СТІВ ДЖОБС У СПІДНИЦІ»: ФОРМУЛА МЕНЕДЖМЕНТУ ЕЛІЗАБЕТ ГОЛМС

Викладач бізнес-школи МІМ Олена Кир’янова на основі бізнес-кейсу «Theranos» провела аналіз особистості засновниці скандального медичного стартапу та її стилю управління.

02 грудня 2019

Елізабет Голмс називали «Стівом Джобсом у спідниці». І не лише через те, що харизматична підприємниця носила такі самі чорні водолазки, як і легендарний співзасновник Apple, а й через її цілеспрямованість та впевненість у тому, що вона робить.

Викладач бізнес-школи МІМ Олена Кир’янова на основі бізнес-кейсу «Theranos» провела аналіз особистості Голмc і її стилю управління, і характеризує його «всупереч, а не завдяки». 

«Те, що робила Голмс йшло в розріз з законами логіки, здоровим глуздом, морально-етичними нормами, всупереч тенденціям. Але це працювало. І працювало досить довго», - говорить Олена Кир’янова. 

Під час 5-го засідання Книжкового клубу в Бізнес-школі МІМ «Як створити медичний стартап вартістю $9 мільярдів?», Олена Кир’янова представила найбільш яскраві особливості менеджменту в стартапі "Theranos" та формулу лідерства Елізабет Голмс

 «В борді інвесторів Голм були люди з високими кар’єрними позиціями. Елізабет Голмс походить з заможної американської родини зі славним родоводом. Як бачимо з розслідування Керрейру, саме зв’язки через родичів і друзів, які знали «пристойну родину» й «хорошу дівчинку», привабили зіркових інвесторів, директорів та працівників. Але їх повага і довіра завадили їм бачити конкретні результати, дослухатись до слів критиків Елізабет. Особисті образи взагалі зіграли ключову роль у краху Theranos: саме колишній друг сім’ї Голмсів, доктор Фьюз, запатентував технологію, без якої Theranos не змогла б завершити свої розробки, зробивши це просто «на зло» Елізабет та її батькам». 

 «Нелюдські навантаження. Голмс сама працювала на межі фізичних можливостей. Критично мало спала. Але такого ж ставлення до роботи вона вимагала від оточуючих. Цікаво, що обід в офіс привозили після 21:00.  Плинність кадрів у Theranos була величезна. Частково це було тому, що Елізабет не терпіла, коли їй казали «ні». Наприклад, «ні, ця технологія не спрацює», або «ми не вкладемось у ці терміни», або «ні, відділ не працюватиме без вихідних». Частково це було викликано наслідками параноїдальної секретності Елізабет щодо виробу. Різні відділи та команди працівників не спілкувалися між собою, службою безпеки компанії було встановлено суворий контроль за електронною поштою працівників та вмістом їх комп’ютерів, за найменший натяк на порушення конфіденційності працівників звільняли. Дехто, розчарований таким стилем керівництва, йшов сам, решта були залякані перспективою позовів від компанії. Залякування та компромати – улюблені інструменти управління Голмс. Та попри це з нею працювали талановиті, професійні люди».

«У 2017 році, коли стартап Теранос набирав сили, у всьому світі йшов процес переоцінки управління персоналом. В Елізабет вдалося поламати всі тренди, які в той час користувались популярністю. Тренд “перевантаженого працівника”. Багато років вчені досліджували абсентеїзм – причини відсутності на роботі. Доводили, що й зворотній бік цієї проблеми – надмірна присутність на роботі взагалі не впливає на продуктивність працівника. Говорили про те, що співробітники не витримують мультизадачності. Але робочий день в Тераносі тривалість 12-14 годин був нормою.  Світ відходив до аутсорсингу та гнучких систем. Натомість Елізабет надзвичайно складно йшла на будь-які нові бізнес-контакти, і замикала на собі всі бізнес-процеси». 

«Керрейру у своїй книзі стверджує, що багато підприємців і менеджерів при зборі фінансувань від інвесторів збільшують у паперах і можливі доходи, і вже виконану частину роботи. Але Голмс знала, що мініатюрний прилад, який мав по одній краплині крові проводити аналіз на кілька показників, не працює зовсім. Вона фальсифікувала результати, які демонструвала інвесторам, вона підписала угоду на тестування приладу на онкохворих пацієнтах, вона брехала співробітникм і раді директорів про угоди, укладені з фармацевтичними компаніями. Здається, між «більш вигідним висвітленням зробленого» і брехнею, є дуже чітка межа. А ще Голмс була конфліктною особистістю мислення якої відрізнялося ригідність. Ригідність, тобто консерватизм  – антипод інноваційності. Парадокс - працюючи в інноваційному середовищі, Голмс залишалась ригідною». 

«Хто така Елізабет Холмс - природжена шахрайка, недосвідчена юна дівчина, дурепа, яку доля високо піднесла, але вона не зуміла скористатися можливістю? У автора книги «Погана кров» Джона Каррейра немає однозначної відповіді. Він не знає, чи була Елізабет соціопатом, і залишає це питання психологам. Він лише може стверджувати, що її моральний компас був сильно спотворений. Але те, що Голмс була класичним «вожаком», це точно. А цей тип має ознаки деструктивного лідерства.  За допомогою своєї сили «вожак» може вести компанії в неправильному напрямку».

Формула Лідерства Елізабет Голмс :

Лідерство = Харизма + Історія успіху + Віддані послідовники + Успішні союзники

 

P.S. Матеріал створено на основі виступу Олени КІР'ЯНОВОЇ на засіданні Книжкового клубу в Бізнес-школи МІМ "Як створити медичний стартап вартістю $9 мільярдів". Дякуємо за співорганізацію заходу книжковому видавництву BookChef та європейській мережі медичних лабораторій Synevo!