Перші шпальти Financial Times та The Wall Street Journal: Початок лютого '21
По обидва боки «ставка» нині висвітлюють не-так-щоб-дуже-несподівану проблему: дефіцит чіпів. Інша тема, яка привернула увагу – доля роздрібної торгівлі. Чи справді вона така сумна, як видається?
08 лютого 2021Дефіцит чіпів
У Німеччині та США серйозна проблема – автопром страждає через дефіцит чіпів. Керівництво Daimler та Volkswagen у розпачі, адже нинішній брак загрожує налаштованому, як скрипка, ланцюгу постачань за моделлю «just-in-time».
Обидві компанії розглядають можливість створення запасів для попередження дефіциту. Ford очікує скорочення виробництва на 20% у першому кварталі, General Motors, Nissan, Honda заявляють про сповільнення виробництва, а Subaru оголосили про зменшення продажів на 4,7%. Причин для такої ситуації декілька.
По-перше, через карантин різко зріс попит на лептопи, консолі, ігрові системи, та обчислювальні послуги (computing). Це призвело до того, що виробники чіпів, яких не так вже й багато, просто тонули у замовленнях. Ситуацію ускладнило те, що відновлення атовпрому наприкінці минулого року відбувалось набагато швидше, ніж очікувалося, До того ж додалось зростання частки електроавт, які потребують електроніки. Традиційні машини також залежать від чіпа, за допомогою якого запускається вся електрика авта. Ситуація досягла такого рівня напружненості, що до неї залучились уряди – від інтенсивних переговорів з Тайванем, основним виробником, до ідеї заснувати своє власне виробництво в Європі так, щоб не залежати від поставок з Азії.
Нові гравці на ринку роздрібу
Цікавий феномен спостерігається у галузі торгівлі. Попри розмови про смерть офлайнових роздрібних форматів, кандидат в небіжчики живий ще й здоровий, тобто генерує інновації, які чи-то змінюють, чи-то відображають зміни, які стаються у нашому способі життя. Звуть «новачка» – дискаунтер.
Новим є не дискаунтер як такий, новими є споживацькі сегменти, за рахунок яких він нарощує продажі. Виявилось, що цей формат раптом став привабливим для заможної аудиторії. Дані свідчать, що на 2018 р. 90% американців із середнім доходом так чи інакше купували у мережах низьких цін. В Сполученому Королівстві частка тих, хто готовий купувати в дискаунтерах становить 30%. Німецькі мережі Aldi та Lidl збільшили свою долю ринку з 5% до 13% з 2008 р. Проте привабливість цього формату визначається не лише низькою ціною. Іншими причинами успіху вважають те, що купувати в такому магазині відносно просто. До того ж візит до дискаунтеру нагадує полювання за скарбами – «А що сьогодні можна придбати задешево?».
Для власників такі магазини – джерело грошового потоку. Починалось все досить скромно, але через те, що дискаунтери, які торгують різноманітним крамом забирали невеличкі частки ринку в багатьох сегментах, вони непомітно і швидко стали серйозними гравцями на ринку. Причому, їх ніхто не вважає за серйозних конкурентів. Багато які мережі напряму взаємодіють з виробниками в Азії, їх люблять орендодавці через те, що їм потрібна нерухомість. До того ж найближчим часом перенасиченість ринку не передбачається, є також потенціал розширення у нові географічні зони, а саме Центральну, Східну та Південну Європу. До того ж через асортимент вони спромоглись уникнути закриття під час жорстких карантинів. Нині всі зазначають, що їхній єдиний гандж – слабка присутність онлайн. Проте виглядає, що ї це вони опанують.
Вакцинація та теорія змов
Попри всі наукові досягнення людство продовжує плекати теорії змов.
Всі ми багато разів чули про те, що всім управляють мерзотники з темними намірами винищити людство. Пандемії – це результат випромінювання частот 5G або комітетами світових урядів, що правлять з-поза лаштунків. За даними YouGov-Cambridge Globalism Project, більш, як чверть британців та американців вірять у ту чи іншу змову, що спровокувала пандемію COVID. Освіта або високе соціальне становище не перешкоджають подібним забобонам – фармацевта з Wisconsin звинувачують у свідомому пошкодженні 570 доз вакцини, а італійська асоціація лікарів була змушена застосувати дисциплінарні заходи проти 10 своїх членів за анти-вакцинаторську пропаганду. Все це було би дуже весело, але нині це – пряма загроза здоров’ю.
Попри всі негаразди з контролем якості виробництва вакцин, щеплення – єдиний спосіб уникнути епідемій. Свідченням цього є те, що після зменшення масштабу вакцинації в світі, почали з’являтись випадки хвороб, які вже вважались переможеними. Сумна ілюстрація – історія вакцини проти кору, краснухи та паротиту. В 1998 р. Andrew Wakefield, гастроентеролог, заявив про те, що таке щеплення викликає аутизм. Попри очевидну маячню, та за допомогою ЗМІ цей забобон розповсюдився, що призвело до того, що охоплення цим щепленням впало до 73% у 2003 р., тоді як для епідеміологічної безпеки цей відсоток має бути 95%.
Які ж причини нашої віри у змови та недовіри науковим доказам?
По-перше, людина схильна вірити емоційній та яскравій історії більше, ніж нудним фактам. По-друге, ми вкрай рідко можемо контролювати реальність, а теорії змови дають відчуття контролю. Набагато легше звинуватити в усьому Bill Gates або George Soros, ніж прийняти те, що «людина мислить, а бог крислить». Онлайн комунікації сприяють теоріям змов.
Що з цим робити?
Для початку, перестати збиткуватися з тих, хто вірить у теорії – розуміння почуттів допоможе краще. Сократівський метод питань та відповідей – хороше рішення. Проте все має свої межі – часто-густо прихильники теорій змов зневажають знання та вважають, що таких розумних як вони, не обдурити, що саме їхнє мислення абсолютно вільне від обмежень та впливу авторитетів. Але чи існує панацея від віри у теорії змов? Ні. Ми всі так чи інакше є жертвами. І останні події, такі як анти-вакцинаторські дії або атаки QAnon на Капітолій є тому свідченням. Але принаймні, ми почали розуміти, що ми всі вкрай вразливі до дезінформації.