1 січня цього року в Україні стартувала реформа роздрібного ринку електроенергетики. Серед найістотніших змін — створення конкурентного ринку електроенергії, ліквідація монополії обленерго та постачання електроенергії за прямим договором між постачальником і споживачем.

На першому засіданні Енергетичного клубу в Бізнес-школі МІМ учасники проаналізували перші результати реформи, спрогнозували, як вона вплине на ринок та споживачів, і навели шляхи, як можна ефективно скористатися змінами.

МОНОПОЛІЮ ОБЛЕНЕРГО ЛІКВІДОВАНО

Наразі обленерго виконує лише функцію розподілення електроенергії. Споживач у новому ринку стає активним його учасником і може сам обирати постачальника. «Але вільний вибір завжди несе з собою відповідальність — споживач ризикує натрапити на постачальника з непрозорими, а в результаті й невигідними умовами», — зазначає директор департаменту енергозбутової політики ТОВ «Укренергоконсалтинг» Наталія КОСТИШЕНА.

ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СТАЛО БІЛЬШЕ

«Упродовж двох місяців після запровадження реформи у трьох західних областях кількість постачальників збільшилася із 6 до 78», — розповідає пані Наталія. Наразі в кожній області, каже експерт, близько 90 постачальників. Майже кожен тиждень на ринок по договору про розподіл знаходяться нові 4—6 постачальників. Але реально працюють у середньому орієнтовно десять постачальників. «У генерації немає конкуренції. Доки її немає, не буде конкуренції й на ринку», — зазначає екс-голова Комісії з регулювання енергетики Сергій ТИТЕНКО.

Експерти озвучують низку проблем, які виникли після запровадження реформи. Про деякі з них було відомо задовго до 1 січня, але через відсутність координації та майданчиків для обговорення вони залишаються нерозв’язаними.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ НЕ СТАЛА ДЕШЕВШОЮ

Сподіватися на те, що реформа забезпечить українців дешевою електроенергією, не варто. За прогнозами експертів, кінцева ціна електроенергії для бізнесу може зрости на 30%, навіть не враховуючи інфляцію та інші фактори. Електроенергія для малого та середнього бізнесу буде дорожчою, аніж для великої промисловості.

Генерації не вигідно працювати з невеликими споживачами, тому вони будуть змушені купувати електроенергію на біржі, а також оплачувати послуги трейдера. «Від нового підходу на роздрібному ринку виграли здебільшого великі споживачі, які приєднані до мереж НЕКу. Вони перестали платити тариф за розподіл», — розповідає Наталія Костишена.

На ціну може вплинути також те, що більшість обладнання на підприємствах генерації застаріле. «Уже з 20-х років воно почне виходити з ладу. Перед нами стоять питання інвестицій у цей сектор. Ринок генерації може стати дефіцитним, і це спричинить спекуляції», — вважає директорка департаменту.

Розвиток альтернативної енергетики також може забрати 8% грошей з ринку. У подальшому його зростання буде істотно впливати на загальну вартість електричної енергії. При виборі постачальника Наталія Костишена радить враховувати власне споживання за погодинним графіком, звертати увагу на умови розрахунків (авансові платежі, відстрочка платежу, оплата за фактом) і шукати пропозиції з мінімальною збутовою надбавкою.

Немає адекватної інформаційної підтримки для споживачів та постачальників у новому енергоринку.

Монополія обленерго знищена, але чи з’явилася конкуренція? «Наразі немає даних, за якими споживачі можуть перевіряти адекватність пропозицій і заявок», — зазначає Сергій Титенко. Тому бути впевненим, що зробив оптимальний вибір, споживач поки що не може.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ТАРИФИ ВІДІЙШЛИ У МИНУЛЕ

«Ця норма застосовувалася для роздрібного тарифу і давала значні привілеї тим, хто міг перевести виробництво на нічний час роботи», — коментує Наталія Костишена. Перехід на погодинне споживання призвів до того, що вигода споживачів вполовину зменшилася.

Екс-голова Комісії з регулювання енергетики Олександр РОГОЗІН вважає, що диференційовані тарифи можна було б зберегти для споживачів: «Вони потрібні насамперед для того, щоб споживачі зміною свого графіку споживання приносили користь системі в цілому. За рахунок цього знижується потреба в резервах системи». Зі скасуванням диференційованих тарифів ця проблема може з’явитися знову.

У НАЙБЛИЖЧІЙ ПЕРСПЕКТИВІ РЕФОРМА МАЛО ВПЛИНЕ НА ЯКІСТЬ ПОСЛУГ

Якість електричної енергії забезпечується операторами системи розподілу. Уже понад десять років ідеться про запровадження RABтарифу для розподільних компаній — для того щоб була можливість залучати інвестиції й більше вкладати в мережі, зношеність яких становить 65—70%. Розподільні компанії здатні підтримувати цей рівень, але не мають змоги модернізувати мережу.

З іншого боку, значно розвинувся ринок сервісу: працюють кол-центри, центри обслуговування споживачів, відбувається моніторинг якості послуг, накладаються штрафи за недотримання стандартів. Але це не вирішує основного питання зносу інфраструктури.

НАЯВНІСТЬ СИСТЕМНИХ НЕПЛАТНИКІВ

Значною проблемою є наявність системних неплатників (державні шахти, кілька водоканалів). За новими нормами, водоканали мають купувати електроенергію зі 100-відсотковою передоплатою — але тарифи на їхні послуги не покривають витрат.

Порядок відключення захищених споживачів ще не встановлено Кабінетом Міністрів. «Він припускає, що у таких підприємств мають бути фінансові гарантії — а їх фактично немає», — коментує Олександр Рогозін.

Серед складнощів у впровадженні реформи фахівці називають також відсутність механізму її впровадження, недостатню координованість учасників та операторів ринку і неможливість об’єктивної оцінки ризиків і наслідків для споживача. Але, незважаючи це, створення конкурентного енергетичного ринку забезпечить для бізнесу нові умови для розвитку і надасть більше можливостей для економії.+