До 30-річного ювілею Бізнес-школа МІМ запускає інформаційний проект "Thirty about Thirty". 30 випускників МІМу розкажуть про те, яким був МІМ упродовж цих 30 років: як змінювалися наші програми, про що розповідали наші викладач, з чим до нас приходили українські менеджери і бізнесмени, і з чим вони йшли від нас. Розповідати вони будуть це на прикладі особистих історій, історій успіхів і поразок, історій про бізнес і особисте. Це - проект про те як МВА став стилем життя, а МІМ - другом, який допоміг до нього прийти.  

Знайомтесь з нашим наступним героєм. Президент ГО «Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів» (дійсний член IFAC), практикуючий податковий та бізнес-консультант, випукник МВА 2016 року Петро КРИЧУН. 

 - Чому ви вирішили здобувати бізнес-освіту? 

 - Хотів би я розказати про якісь неймовірні інсайти. Але, чесно, я й досі не маю точної відповіді. Моє рішення безперечно не було спонтанним, воно визрівало досить довго. Я і раніше звертав увагу на статті та новини про ті чи інші бізнес-школи, відмічав десь в думках про себе, що було б цікаво зрозуміти, що це за школи такі... Але пізніше, якось потім… Живий інтерес виникав, але потреба була не зрілою. 

На той час, як молодий керівник, я, чомусь, свято вірив, що людина має жити роботою. Принаймні я так і жив. Але у результаті опинився в ситуації, коли мій професійний та управлінський досвід став, з одного боку досить великим, а з іншого я почав помічати, що виявляється те, що роблю інтуїтивно чи експериментально уже давно має свої наукові назви, пояснення, теорії, концепції.

Я працював в українському бізнесі, там не було культури використовувати термінологію. Це і змусило задуматися, а чи не пора зайнятися своєю бізнес-освітою. 

Мій особистий стиль життя - завжди вчитися. Не пригадую взагалі більш-менш тривалих пауз за останні 20 років, коли б я зупинився у навчанні. Ну і, будемо відверті, фінішне рішення про початок власного навчання я прийняв, коли врешті змінив роботу і зрозумів, що маю і час для навчання, і фінансову можливість оплатити його самостійно. 

Мабуть, не варто говорити, що український бізнес не дуже радісно підтримує бажання працівників рости та розвиватися? А я на той час уже почав працювати на державному підприємстві. Державні підприємства і бізнес-освіта це теж не дуже сумісні явища. Маючи бажання, можливість і час, я й розпочав більш детальний пошук школи. Тобто перший мій внутрішній запит до початку навчання полягав саме в тому, щоб структурувати свої практичні знання та досвід, уже сформований на той час. Принаймні, так мені здавалося тоді.

• Як обирали оператора бізнес-освіти? Та чому зупинилися на МІМ? 

-  Процес був тривалим, але вибирав я не дуже довго. Я відвідав декілька презентацій МВА-програм у різних бізнес-школах, але рішення робив традиційно… Тобто на емоціях (сміється). 

Звісно ж мали свій вплив і об’єктивні фактори: графік та вартість навчання, історія школи, рейтинги, відгуки тощо. Я навіть спілкувався із деякими випускниками шкіл в соцмережах. Але по своїй природі я більш прихильний до школи, яку можна було б називати «класичною», тобто працюючою довго, академічною, зі своєю історією. Утім вибір був емоційним: прислухався до себе, спробував відчути, в чиїх стінах мені було найбільш психологічно та емоційно комфортно. Так вибрав МІМ, хоча безперечно інші школи також заслуговували уваги.

Якщо коротко , яке б визначення ви дали МВА - це ...?

• Експромтом це буде так: це школа, яку нарешті обираєш ти сам і для себе, а не твої батьки. А її закінчення та диплом засвідчують твою професійну зрілість. 

Щоправда, тут головне не плутати поняття: адже диплом МВА не зробить вас багатішим, щасливішим, реалізованішим. Він радше засвідчує вашу здатність виконувати роботу професійно, але конкретно на даному етапі вашого життя, а от все, що з вами відбуватиметься далі, залежить виключно від ваших персональних якостей та середовища, в якому ви живете та працюєте. 

- Як змінилося ваше життя після здобуття диплому МВА в Бізнес-школі МІМ? 

- Якщо чесно, то я не думаю, що саме через здобуття диплому змінилося моє життя. Навчання в школі скоріше дещо відкоригувало мій світогляд та ставлення до бізнесу. Це як мінімум дозволило зрозуміти, що я однозначно представник бізнесу і робота в бізнесі мені більш цікавіша, хоча і не виключаю можливої роботи в майбутньому в органах влади. Тож після закінчення я чергове змінив місце роботи і почав працювати фінансовим директором.  

-  Як змінився ваш бізнес після здобуття диплому МВА в Бізнес-школі МІМ?

-  Я змінив місце роботи, закінчив інформаційний проект, який реалізовував для міжнародної організації, призупинив усі інформаційні проекти та взяв піврічну паузу "для подумати". Багато із нас моментами опиняються перед вибором "куди жити далі"? Ось і я задумався. Ми повинні займатися тим, що у нас виходить найкраще. Для мене це створення нових ідей та проектів, об’єднання людей під ідеєю, ну і звісно ж консультування бізнесу, яке раніше було більше схоже на хобі, а зараз по суті стає основним видом моєї професійної та бізнес діяльності. У результаті мною було започатковано діяльність спільноти  Community of Experts and Business Professionals, в рамках якої взаємодіють експерти різних бізнес спеціальностей. Вже сьогодні в ній об’єднані біля 100 помітних експертів. Я вірю, що в майбутньому спільноти стануть основними економічними суб’єктами, які впливатимуть на ринки, професії, економіку. За моїм задумом, діяльність створеної мною спільноти буде зосереджена на таких 4-х напрямках:

1. Комплексний розвиток та захист учасників спільноти.
2. Реалізація проектів й активності спільноти для решти представників професії та бізнесу.
3. Власні комерційні проекти й інфраструктура спільноти.
4. Інвестування, підтримка й адміністрування проектів інших команд.

Ми вже проводили зустрічі із запрошеними експертами, на яких спільно досліджували питання блокчейн-технологій, медитативних практик, нейромаркетингу, міжнародної податкової оптимізації. Тобто ми не зосереджені лише на податках. І головне — участь у всіх активностях і проектах спільноти відбувається виключно на добровільних засадах, чесно, прозоро та відкрито.

Також я ініціював створення та проведення податкового форуму нового формату "Платформа комунікацій "TaxConnectionsDay2019", яка відбудеться в 31 жовтня 2019 року, і на яку я, до речі, запрошую всіх випускників МІМ-Київ. Зареєструватися на участь у Форумі можна на сайті. У проекту також є сторінка у Фейсбук.

Розвиваю консалтингову компанію, яка спеціалізується на аутсорсингу бухгалтерських послуг, податковому консалтингу та експертизі, методологічному супроводі процесів автоматизації, розробці фінансових та юридичних схем та бізнес-моделей для діючих бізнесів та стартапів. Паралельно ведеться розробка ще декількох бізнес-проектів колективного типу, про які я поки що говорити не буду. Але знаю, що це будуть помітні на своїх ринках проекти. І головне, я більше не вірю в бізнес єдиного всесильного власника. Більшість проектів на сьогодні створюються колективно, а значить проектні команди повинні бути співвласниками цих проектів.

- Що з почутого/вивченого ви вважаєте найціннішим для себе?

-  Ідею про те, що люди керують цим світом. Він не існує сам по собі, а процеси не відбуваються автономно. Є ті, хто приймає рішення, а є ті хто їх виконує. Але є і ті, хто створює та реалізовує ідеї. Утім це навряд чи отримані знання - це сформоване в процесі навчання моє власне розуміння.

 -За скільки окупилась інвестиція у навчання? 

-  Завжди дивувався тим, хто іде в бізнес-школу з розрахунку на майбутню монетизацію диплому МВА. Сам по собі диплом МВА нічого не гарантує - ані вам, ані вашому роботодавцю. Я працював в компанії, в якій на роботу не було взято жодного працівника з дипломом МВА. Там взагалі на дипломи ніхто не дивився. А бізнес процвітав і тримався на ідейності - людському захопленні продуктом та результатом, який ними створювався. Зрозуміло, що нам би хотілося, щоб все було як у Штатах: без диплому ти заробляєш 50 тис, а з дипломом 70 тис. дол. у рік (цифри, звісно, ж умовні). В Україні це так не працює. Незначна кількість випадків - це хіба що на грані похибки, які взагалі не варто брати до уваги. Тому, якщо оцінювати все на рівні тоді вкладених грошей, то ця інвестиція можливо й досі не окупилася. Щоправда, я навіть не задавався собі такою ціллю рахувати. Але якщо спробувати оцінити отриманий досвід, змінений світогляд та коло спілкування нової якості, то такий результат, мабуть, є безцінним сам по собі. 

- Чи підтримуєте ви контакти з МІМ-спільнотою? В який спосіб?

- Мені дуже пощастило з моєю групою - ми досі продовжуємо спілкуватися. У нас є свій груповий чат, де кожного дня йде досить активне спілкування. Тож ми знаємо один про одного майже все - хто вдруге став батьком чи народив дитину, змінив роботу, відкрив для себе неймовірно смачний ресторан на середземноморському мальтійському березі, започаткував бізнес, почув цінну інформацію  тощо. Все це створює враження великої дружньої сім’ї. У нас є навіть своєрідний сезонний графік зустрічей – 3-4 рази в рік, мінімум. Але за час навчання я познайомився і з іншими випускниками МІМ, з якими підтримую досі зв’язок. А ще я запрошений викладач курсу з оподаткування в МІМ-Київ, тож досить активно спілкуюся із представниками МІМ-спільноти. Люблю відвідувати ворк-шопи, зустрічі із помітними експертами, які проводить Школа. Звісно активностей МІМ-Київ більше ніж моїх часових можливостей, але я все ж намагаюся бути в течії школи.

 - Що ви відповіли б людям, які кажуть, що МВА - це даремна трата грошей та часу? 

- Ой, думаю, що людей не варто переконувати та змінювати їхні стереотипи. Ніколи не зрозуміло причин, чому хто так вважає. Треба показувати себе, свій продукт, розвивати його, показувати свою спільноту, а ті, кому близькі ваші ідеї будуть самі наближатися, долучатися та навчатися. Повторю, немає потреби і задачі витягувати кожну людину із її ригідного світогляду, причиною яких в більшості випадків є їх внутрішні страхи та комплекси. Організація себе, досягнення стану щастя і задоволення своїм життям - це завдання для кожного індивідуальне. І якщо людина щаслива без диплому МВА, так тому і бути. Тим більше, що диплом її щасливою теж навряд чи зробить. Отримання бізнес-освіти - це завжди рішення, свідоме чи емоційне, але таки персональне рішення. 

 - Ваше побажання/привітання Бізнес-школі МІМ до 30-річчя?

-  Я бажаю розвитку МІМ-Київ та усім її випускникам. Бажаю, щоб у школи були цілі династій випускників, коли колишні випускники проводять до школи своїх онуків. 

Бажаю, щоб цінність диплому стала зрозуміла кожному українському роботодавцю, а ще, фантазую, щоб розвиток бізнесу ваших випускників досяг того рівня, коли вони при виході на пенсію мали змогу віддячити своїй альма-матер  фінансовим вкладом з багатьма нулями. Чому б ні? В світі це звичне явище. 

Розмовляла Алла ДУБРОВИК-РОХОВА