Сервіси доставки і теорії змов: Дайджест Financial Times & Wall Street Journal

До вашої уваги черговий дайджест - мандрівка сторінками видань Financial Times та Wall Street Journal.

15 квітня 2021

Що спільного між Facebook, Uber, AirBnB, Glovo? Всі вони відкривали чергову (в хорошому значенні цього слова) велику тему. Цього разу в центрі уваги – скромний сервіс миттєвої доставки продуктів. 

Наприкінці березня неочікуваної невдачі зазнала компанія Deliveroo, чиє ІРО розчарувало всіх, кого могло. Достатньо сказати, що в перший день торгів ціна її акцій впала на 26%. Проте, Deliveroo виглядає як прем’єра опери “Чіо-Чіо-Сан” – повний провал перед великим майбутнім. 

Що ж насправді відбувається? Галузь доставки продуктів та їжі з ресторанів не виглядала аж надто привабливим сегментом, допоки туди не прийшли технології. Відтоді застосунки, за допомогою яких можна замовити страву з модного ресторану на визначений час, отримати пляшку кока-коли з найближчого супермаркету швидше, ніж приготують чашечку хорошої кави, і навіть закупити все необхідне на тиждень, зробили зі скромної кур’єрської доставки нову улюбленицю інвесторів. 

Фонди венчурного капіталу, схоже, знайшли свою «принцесу» – вони активно «вкладаються» у миттєву доставку. Тільки з початку пандемії їхні інвестиції зросли до $14 млрд. На цьому ринку відбувається певна консолідація – деякі компанії спеціалізуються на ресторанній їжі, деякі – на продуктах та товарах щоденного вжитку. Причому доставка продуктів вважається сегментом з найбільшим потенціалом, його прогнозована ємність становить 1 трильйон доларів у США та 2 трильйони євро у Європі. Саме в цьому сегменті споживачі найрізноманітніші – це і батьки, яким терміново потрібен памперс, і молоді професіонали, які не хочуть перейматися плануванням великих закупівель, і звичайні студенти, яким захотілося перекусити. Дійшло до того, що професійні інвестори готові інвестувати навіть в компанії на найперших стадіях. Для прикладу, компанія Dija у Великій Британії змогла залучити 20 мільйонів фунтів ще до того, як її зареєстрували. 

Інший сегмент – компанії, схожі на наш Zakaz.ua, коли співробітники компанії вибирають товари з полиць магазинів. У цей сегмент нині залучено $39 млрд в усьому світі, а сервіс набуває популярності в різних країнах, хоча і не став поки що конкурентом сегменту миттєвої доставки у боротьбі за гаманці інвесторів. 

Найновіший сегмент – вертикально-інтегровані компанії, які  готові мати солідні матеріальні активи. Такі компанії самі організовують постачання товарів, мають контроль над складами та логістикою. Раніше цей сегмент вважався непривабливим, але нині і в ньому вбачають перспективу, коли йдеться про більш довгострокові проєкти. 


Чи любите ви старі добрі теорії змов, як люблю їх я? Чудова заміна пригодницьким романам про далеку далечінь, якими захоплюються підлітки. Головне – не переплутати з реальністю, інакше на нас чекають неприємні наслідки.

Колись всі сподівалися, що прогрес допоможе людям позбутися забобонів. Але соціальні мережі, як виявилося, незле сприяють конспірологічним теоріям. У центрі уваги FT – горезвісний QAnon, який відігравав центральну роль під час спроби заколоту 6 січня у Вашингтоні. Серед ідей, які вони пропагують та сповідують – «глибинна держава», яка з-за лаштунків управляє всім світом та складається з представників істеблішменту, голлівудських зірок та інтелектуалів. Для підтримання цієї «глибинної держави» приносять у жертву дітей. Нині до них доєдналися групи анти-вакцинаторів та послідовників теорії про пласку Землю.  

Дослідження Research у березні продемонструвало, що майже чверть представників Республіканської партії США, які знали про цей рух, вважали, що він має у собі щось позитивне. Попри те, що цей рух на позір - не варта уваги нісенітниця, ФБР вважає, що він становить терористичну загрозу. 

Роль соціальних мереж у поширенні такої інформації важко переоцінити. До того, як основні соціальні мережі як то Facebook, YouTube та Twitter масово видалили акаунти представників руху, вони заявляли про 800 000 підписників. До речі, ці люди нікуди не поділися, а просто мігрували в Telegram та ультраправу мережу Gab

Соціальні мережі – ідеальний інструмент для розповсюдження конспірологічних теорій. Адже там завжди знайдеться той, чиї погляди резонують з твоїми, з ким легко комунікувати і таким чином створити власну реальність, дарма, що віртуальну. А з живими друзями або членами сім’ї, які не поділяють поглядів, можна перестати спілкуватися. Можна відчути себе детективом, не встаючи із власного дивану. Можна відчути, що ти та твої ідеї мають для когось значення. У добу «пост-правди» в суспільствах рідко існує згода щодо певного набору фактів. Політики своїми діями доклали рук до такого непорозуміння. 

В умовах карантину коло нашого «живого» спілкування скоротилося, а тривоги, страху та непевності додалося, участь у таких «групах однодумців» часто-густо стала заміною звичного соціального життя. Фахівці відзначають схожість учасників QAnon та ІДІЛ – рух дає їм відчуття належності та самоідентифікації. Ще одна спільна риса – поєднання духовного елементу з конспіративним (conspirituality). Часто QAnon-івці постять також інформацію про «емпатів», «зцілення світлом» або «Галактичну федерацію». Як і в ІДІЛ, наявність нових «живих» стосунків може бути корисним для повернення до нормального життя. Але зазвичай цього досягти важко. Адже як і в інших культах, прояви відмінних ідей не вітаються, а критиків просто переслідують. Будемо сподіватися, що попри всі негаразди, ми усе ж таки зможемо уникнути участі у таких культах.