На початку цього року експертна спільнота говорила, що відновлення економіки та нашого життя після карантинів буде скоріше нагадувати слалом, ніж фігурне катання. Власне, основні матеріали тижня на шпальтах WSJ та FT цю тезу якраз і підтверджують фактами.

По-перше, Мета втратила майже $200 млрд. Причина – у ТікТоку користувачі проводять більше часу. У статті FT йдеться про те, що між соціальними мережами та платформами посилюються перегони. Основну конкуренцію «традиційним» мережам складають застосунки, які демонструють коротші відео, чим і приваблюють молоду аудиторію. Ще один фактор-перешкода, принаймні для Мети (але не для Алфабету чи Гуглу), – нова політика приватності Епл. На думку Цукерберга, через це буде важче створювати цільову рекламу. Мета – не єдина жертва поточної ситуації. У її «компанії» опинилися Пейпал, Спотіфай та Нетфлікс.  

Розваги та метавсесвіт слугують локомотивом іншого технологічного гранда  - Майкрософта. Компанія придбала виробника ігор Активіжн Бліззард для створення того самого метавсесвіту. Це досить логічна дія, адже ті ж технології, що лежать в основі ігор, є будівельним матеріалом для нового віртуального середовища. Зважаючи на кількість компаній, які нині займаються метавсесвітами, постає питання про сумісність цих світів, резонно констатує FT. І тут же окреслює можливий вихід – стандартизація, яка дозволить людям кочувати різними віртуальними світами без перешкод.

Ще один ключовий текст від FT: економічні наслідки загрозу воєнного конфлікту виглядають по-різному для різних груп інвесторів. Великі інституційні інвестори тікають з ринків Росії та України. Натомість багато хедж-фондів поводяться як на розпродажу – хапають все, до чого можуть дотягнутися. На їхню думку нині саме час купувати, адже «великі хлопці» налякані геополітичними ризиками, розпродають все, що можуть, та тримаються від російських та українських активів якомога далі.

Російська агресія, на думку багатьох представників фінансового ринку, лише загроза. Якщо загроза не реалізується, то російський фондовий ринок може стати одним з найприбутковіших цього року. Те саме стосується і українських десятирічних держоблігацій, продовжує тему WSJ. Було би добре щоб так сталося, адже на останньому аукціоні продати облігації, погашення яких настає пізніше за 6 місяців, було неможливо. Попри таку ситуацію, фінансова позиція України не така вже й погана – у січні доходи переважали над витратами, а боргове навантаження – помірне та не перевищує 44% від ВВП. На додачу Україна має фінансування від МВФ, а ЄС планує надати позику у сумі 1.2 млрд євро вже цього року.

Ядерна енергія та природній газ віднині класифікуються ЄС як «зелені». Не всі задоволені цим рішенням, але принаймні це вважається хорошим компромісом та першим кроком до того, щоб були прийняті відповідні закони, пише в своїй статті WSJ. Сімменс, Трампф та Марвел Ф’южн з Німеччини та Талс з Франції підписали угоду про партнерство для створення технологій енергогенерації за допомогою ядерного синтезу. Тема геть не нова, і давно популярна, зокрема, в США. Але чи зможе партнерство, що має лише теоретичні моделі, створити таку технологію, яку можна буде комерціалізувати? Це водночас і велике питання, і великі надії.