23 жовтня в МІМ відбулася Майстерня коучинга. Разом із Наталією Романенко, організаційним коучем, президентом українського представництва Європейської Федерації коучів, шукали відповідь на запитання: "Чи можлива висока ефективність без вигорання?"

Тема професійного вигорання сьогодні актуальна практично для будь-якого спеціаліста та компанії. Висока конкуренція, постійно розвивається ринок, зміни в галузі та країні викликають необхідність працювати в стилі do or die. Як же збалансувати своє життя, знизити стрес і відпочити, не
відставати при цьому в гонці і не втрачаnи ефективності?

Запитайте себе, чи втомилися ви від вашої щоденної діяльності, чи відчуваєте, що бігаєте по колу? Професійне вигорання - це своєрідна реакція на стрес, на втрату ресурсу, а зовсім не свідчення вашої профнепридатності або того, що компанія "вже не та".

Існує статистика, згідно з якою найбільш схильні до вигорання наступні категорії:

1. Лідерами чарту стали топ-менеджери - близько 98% всіх керівників відчувають сильний стрес і виснаження.
2. Далі ті, хто працює з людьми, - менеджери з продажів, HR, юристи та інші. Сам факт частих контактів із людьми на сьогодні є найбільшим стресом, обганяючи навіть відповідальність, великі обсяги роботи і відсутність віддачі.
3. Третє місце займають ті люди, діяльність яких спрямована на процес. Відсутність фідбеку викликає відчуття монотонності і марності процесу, не даючи позитивних емоцій від роботи.
4. Далі за списком ідуть люди з життєвою позицією "жертва". Звичка звинувачувати у всьому інших і страждати може зробити нестерпним будь-яку роботу, незалежно від посади і виду діяльності.
5. Закривають список негативісти - люди, які віддають перевагу акценту на мінусах, які скаржаться та критикують. Хочете бачити недоліки - бачите тільки їх.

Як було сказано вище, вигорання = це реакція на втрату ресурсу. Який же ресурс ми втрачаємо, коли робота стає нестерпною? У цьому випадку у нас відбувається відтік ресурсу всередині (енергія, сили і потенціал знижуються) і зовні (час витрачаємо даремно, доходи перестають зростати або знижуються, втрачаємо нашу середу підтримки - оточення).

Чому таке явище має місце бути? Спікер поділилася чек-листом причин, що викликають такі негативні наслідки. Серед можливих причин були:

1. Мультизадачність, великі обсяги роботи і стислі терміни;
2. Конфлікти в колективі;
3. Авторитарність керівництва, емоційний тиск, непослідовність і непередбачуваність дій, відсутність зворотного зв'язку;нерозуміння своїх обов'язків і прав або нечіткий їх розподіл
4. Дисбаланс "робота-особисте життя".

Ви професійно вигоріли, якщо у вас є:

1. Хронічна втома, емоційне виснаження;
2. Прокрастинація і залипання на дрібницях;
3. Спалахи роздратування при загальній байдужості, нудьги і пасивності.

Зверніть увагу, що професійне вигорання - не не каприз. Це проблема, яку можна і потрібно вирішувати. Найдовший етап в процесі виходу з цього стану - усвідомлення і відновлення. На заході було розказано про ряд практичних інструментів, стратегій саморегуляції. Для виходу з подібного емоційного капкана необхідно вживати заходів у вигляді самодіагностики, саморегуляції і розвитку власних компетенцій. Варто використовувати такі популярні методики, як "Колесо балансу", принцип 90/10, "Персональна карта цілей" та інші. Головне - навчитися слухати самого себе, задавати собі питання і відчувати, коли ситуація рішуче потребує корекції.