На минулому тижні 72 учасники GNR.NEXT – програми з підготовки нового покоління лідерів, яку було створено в партнерстві з Гаріком Корогодським, захищали свої проєкти. Всі роботи об’єднала одна спільна ідея – прагнення змінити майбутнє країни, особливо в маленьких населених пунктах. А головне – більшість з цих соціально важливих проєктів вже перейшли зі стадії ідеї до процесу реалізації.

Екологія, освіта і дозвілля підлітків, боротьба з насильством, навчання цифровим технологіям,  розвиток крафтової індустрії, стажування та подальше працевлаштування студентів технічних спеціальностей, підтримка малого підприємництва – тільки частина тем, які піднімали учасники програми GNR.NEXT у своїх проєктах.

Наприклад, Іван Сибиряков захотів вирішити екологічну проблему рідного Макарівського району Київської області – позбутися сміттєвого колапсу, який негативно впливав на якість життя майже 40 тисяч людей. У 2018 році в селі Колонщина він заснував Клуб Сортування Сміття. Розмір інвестицій склав 600 грн. За 2 роки з Колонщини було вивезено 19 тон вторсировини на суму біля 20 тисяч грн, які витратили на соціальні проєкти в селі. Наразі Іван має сформовану команду однодумців, а робоча схема клубу розширяється й на інші населені пункти: «В цілому жителі села позитивно сприйняли нашу еко-ініціативу. Поки що рухаємося повільними темпами, але кількість людей, які усвідомлюють важливість сортування сміття, стабільно зростає. Більше того, періодично до нас приїжджають переймати досвід сусіди з інших сіл. В результаті вже як мінімум 4 ближніх села плюс 2 віддалених також почали сортувати сміття», – зазначає Іван.

Глобальна місія Івана полягає в тому, щоб побудувати сортувальну станцію і на прикладі одного села дати поштовх району, області, а згодом і всій країні для запобігання екологічної катастрофи. В подальших планах у його команди – масштабування проєкту від сортування сміття до переробки відходів: «Після побудови сортувальної станції ми прагнемо залучити до співпраці місцевих підприємців. В тому числі йдеться про виробництво бруківки, переробку автомобільних шин для виготовлення бігових доріжок та покриття з гумової крихти тощо. Наразі один з підприємців, який бере участь в нашій ініціативі, вже на фінальній стадії запуску міні-заводу з переробки пластикових пляшок в ПЕТ-флекс – полімер, з якого роблять синтетичний одяг, утеплювачі, щітки, віники і багато іншого».

Інший цікавий проєкт під назвою «КАРОЧЄ» відкриває можливості для підлітків 12-19 років, які хочуть активно проводити вільний час. «Ні для кого не секрет, що в Києві у підлітків є багато можливостей для розвитку поза школою: секції, гуртки, студії, креативні простори. В маленьких містах та селах – абсолютно протилежна ситуація: юнакам та дівчатам ніде проводити вільний час. Через це збільшується вірогідність потрапити до так званої поганої компанії або обмежитись соцмережами в смартфоні чи комп’ютерними іграми. Тож ми вирішили створити мережу креативних хабів, куди підлітки зможуть приходити для спілкування та реалізації свого творчого потенціалу. Ми вже запустили декілька онлайн-платформ, а щодо фізичного простору – хочемо зробити акцент на місцевих бібліотеках, які, відверто кажучи, зараз пустують. Так ми зможемо відродити інтерес до читання і використати бібліотечні приміщення з більшою користю», – Наталя Сом, кураторка проєкту «Карочє».

Очікується, що в результаті впровадження проєкту протягом перших 3-5 років творчі підлітки та молодь отримають мотивацію та всю необхідну інформацію (дорожню карту та успішні рольові моделі) для того, щоб повноцінно розкрити власний креативний потенціал, знайти шлях до професійного майбутнього у сфері культури та креативних індустрій в Україні.

Ще один корисний проєкт для підлітків запропонувала Ольга  Баумкетнер зі Східницької ОТГ (Львівська обл.). Її занепокоїло те, що рівень освіти в гірській сільській місцевості катастрофічно низький, особливо у вивченні іноземних мов: «Я особисто зіштовхнулася з цим 2 роки тому, коли почала шукати репетитора з англійської для племінника-семикласника. По-перше, викладача можна знайти тільки за два десятка кілометрів, а для гірської місцевості, де ми живемо, це не дуже зручно, по-друге, існує черга, і, щоб записатися до репетитора, потрібно чекати декілька місяців. Тому виникла ідея організувати клуб для вивчення іноземних мов. На щастя, знайшлися і викладачі-волонтери і спонсори. Наразі плануємо займатись в місцевій бібліотеці у Східниці, де облаштований простір для занять приблизно на 50 людей. Плануємо починати з Нового року: будемо дивитися фільми англійською та запрошувати цікавих гостей для спілкування на різні теми. Сподіваюся, навчаючи дітей іноземним мовам, ми зможемо дати їм шанс на більш якісну освіту та впевненість у майбутньому».

Так народився проєкт «Підвищення рівня володіння англійською мовою в Східницькій ОТГ».

Ще один надихаючий проєкт презентувала Єлизавета Мірошниченко. Вона розповіла про створення Діджитал-простору #wecreate – майданчика для спілкування представників крафтових індустрій, залучення експертів, реалізації спільних проєктів українських виробників. Бета-версію вже запущено.

Звичайно, ми перерахували вам тільки маленьку частину проєктів, реалізація яких позитивно вплине на соціальний стан суспільства. Сподіваємося, що кожному учаснику вдасться втілити в життя свої ідеї і здійснити місію програми GNR.NEXT – змінити майбутнє України на краще!

Для довідки. Програму GNR.NEXT було засновано МІМ у співавторстві з Гаріком Корогодським. Старт в онлайн форматі відбувся 18 травня. Участь в програмі взяли 90 молодих людей віком від 24 до 38 років. Програма включала 120 годин класичного бізнес-навчання, 40 годин, присвячених суспільному розвитку, і 20 годин зустрічей з гостями, серед яких були Юрій Голік, Дмитро Дубілет, Олексій Резніков, Ігор Смілянський. Special guest – Гарік Корогодський, який розповів про бізнес, партнерство, переговори (20 годин). Звертаємо увагу на те, що аналогів програми GNR.NEXT в світі не існує – проєкт є соціальною ініціативою організаторів. Випускники попередньої програми Generation.UA зараз займають керівні посади в офісах підтримки реформ, міністерствах, НБУ, агентствах регіонального розвитку ряду областей. Четверо з випускників стали менторами і кураторами груп в поточному наборі.