Захист прав людини має бути невід’ємним елементом корпоративної культури сучасності  - Джон Моріссон в ефірі ReInforceUA

14 липня 2022

Соціальна ліцензія і дотримання прав людини – фактори, без урахування яких у своїй діяльності бізнес не зможе працювати. Таку думку під час лекції у проєкті ReInforceUA висловив Джон Моррісон - генеральний директор Інституту прав людини та бізнесу (IHRB), співголова Глобальної Ради Майбутнього з Прав Людини Всесвітнього Економічного Форуму в Давосі, 2020-2022, один з топ-25 найвпливовіших осіб у боротьбі проти сучасного рабства.

У якості прикладу того, як відбувається деградація бізнесу, коли там не враховують прав людини, він навів історію німецької компанії, яка у 20-х роках минулого століття була у четвірці найпотужніжих у своїй галузі. Серед її хіміків-розробників - лауреати Нобелівської премії. Після приходу до влади нацистів, компанія зазнала критики за те, що у керівництві було чимало євреїв, а вже за десять з лишком років продукт, який вони виробляли, токсичний газ, був поставлений на службу знищенню людей у концентраційних таборах Німеччини.

- Перш ніж говорити про кроки уперед, нам треба зважити, що було у минулому, звідки ми пішли. Виконавчі директори цієї компанії не дуже розуміли, як вона впала так низько. Чого ми можемо навчитися з історії? Що стояло за корпоративною співучастю? Передусім, страх. Інший важливий фактор – тоді не застосовували верховенство права, люди боялися говорити правду. Але також мав значення фактор грошей: їх було багато, були великі воєнні закупівлі і контракти. Історики кажуть, що  найбільшим рушієм тоді були інстинкти конкурентності між компаніями. Якби вони не брали те, що їм пропонувалося, то конкуренти би взяли це. Компанії були подібні до жаби у воді: коли рідина потроху підігрівалась, жаба втрачала момент вискочити з неї перш, ніж звариться, - міркує Джон Моррісон.

Тож ключовими критичними моментами він вбачає страх та конкуренцію. І наголошує, що у сьогоденні бізнеси мають ставати частиною рішення, а не проблеми. У тому числі, спираючись на уроки історії та вчинки попередників, що призводили до фатальних наслідків.

- Коли ми думаємо про те, що робити з глобальними викликами, потрібно говорити про юридичну та політичну ліцензію від уряду і від тих, хто голосує. Але також дуже важливою частиною є соціальна ліцензія - соціальний контракт з громадськістю, зі спільнотою, щоб долати проблеми і користатися різними можливостями на ринку. Особливо важливо це у часи кризи, - додає Моррісон.  

Він наголошує на необхідності верховенства права як невідємному орієнтирі у діяльності бізнесу і наводить приклад Росії та Сирії як країн, у яких цього немає. Інший фактор, без якого не можна говорити про розвиток, – нетерпимість до корупції, яка руйнує підвалини взаємодії у соціумі. Значущим є і свобода слова, коли би люди могли говорити вільно, ким би вони не були за расою, віросповіданням, переконаннями тощо. Для керівника бізнесу контрольним може бути питання – чи є змога у мого персоналу бути вільним у висловлюванні позиції, чи є там дотримання прав і свобод людини?

Сучасна корпоративна культура може бути цілісною лише тоді, коли вона базована на гідності та повазі. Лише третина європейських компаній дотримуються цього у своїй діяльності, а отже як на рівні законодавства, так і на рівні ініціативи, має бути зроблено максимум для того, щоб імплементувати цей аспект у діяльність організацій.