Виробництво чипів давно стало серйозним питанням інформаційної безпеки. Від їхньої наявності, якості, складності залежить вся електроніка, тобто все, чим ми користуємося. Українці важливість цього маленького компонента розуміють як мало хто інший. Так от, небезпека причаїлась там, де ми і не очікували, а саме від виробників «вічного» хімікату PFAS – ланцюга атомів вуглецю та фтору. Видання FT пише, що регулятори занепокоєні його руйнівним впливом на здоров’я людей та довкілля, отже планують суворо обмежити використання хімікату. Але є нюанс – без цієї речовини виробництво сучасних чипів неможливе. Тому готовність однієї лише компанії 3М скоротити та припинити виробництво «вічного» хімікату у 2025 р. викликало суттєве занепокоєння, аж до того, що такі виробники як Intel, Infineon, TSMC, STMicroelectronics, BASF забили на сполох та почали вимагати від виробників гарантій того, що це не вплине на поставки. Причини для заборони більш ніж серйозні: речовина практично не розкладається (саме ця її властивість створює такий надійний захист), однак вона накопичується в довкіллі та людському організмі. Наслідком цього може бути безпліддя, рак, захворювання печінки та перешкоди у розвитку людських ембріонів. Заміна цієї речовини – одне з пріоритетних завдань хімічної промисловості, яке дуже важко виконати. На думку деяких дослідників, знадобиться принаймні 10 років для заміни цієї речовини, що може серйозно перешкодити планам західного світу, зокрема Європи, тримати лідерство у виробництві чипів.

Інструменти ШІ кардинально змінюють навчання. Провідні середні та вищі навчальні заклади намагаються більш-менш регламентовано використовувати ці можливості у своїй роботі. З одного боку, інструменти полегшують списування та дають можливість студентам не докладати зайвих зусиль, а з іншого – очевидно, що продукти на основі ШІ нікуди з нашого життя не подінуться і перевернуть ринок праці. Тож нинішнім студентам (і не тільки їм) варто бути готовими для цих змін. А основне завдання навчальних закладів нині – не заборонити використання, а змінити програми для того, щоб навчити людей виконувати ті завдання, які не підвладні ШІ. Але як завжди є «але». По-перше, те, що ми часто зверхньо називаємо «роботою ручками», коли самостійно маємо знайти інформацію, – важливий елемент навчання, нехтувати яким ризиково, бо це впливає на результат і якість освіти. По-друге, ШІ часто-густо дає неправильні відповіді через те, що не аналізує, а обробляє інформацію, що є в інтернеті. Очевидно, що використання ШІ для навчання тільки почалося. У перспективі – створення штучного репетитора, цю технологію вже випробовують. Та існує ризик, що нерівність і тут може утнути лихий жарт – для бідних шкіл та учнів високоякісні платні моделі ШІ можуть бути недоступні, що вплине на їхнє застосування для навчання. Очевидним є одне – назад шляху немає, резюмують журналісти FT. Або наші навчальні заклади використовують ШІ, або вимирають як мамонти.

Ну і не навчанням єдиним: ТікТок теж запускає свій ШІ-чатбот – Тако, пише WSJ. Компанія заявила, що він має допомогти користувачам шукати необхідні матеріали у програмі. Для американських законодавців це ще один аргумент проти ТікТока, який підозрюють у незаконному зборі та використанні даних материнською компанією ByteDance з Китаю. Групи захисту прав споживачів нарікають на неякісні алгоритми, які, на їхню думку, пропонують небезпечний зміст з небезпечною частотою, що негативно вливає на ментальне здоровʼя користувачів. Крім ТікТока з генеративним ШІ вже працюють Duolingo, Expedia та Bing.