Літні танці просто неба, розвиток талановитих дітей, простір для родинного дозвілля, у який хочеться повертатися. Все це і значно більше намагалися умістити і створити у своєму Irpin Dance Centre подружжя випускників МІМ – Катерина і Тимофій Бадікови. Війна і окупація Ірпеня, здавалося, перекреслили плани. Однак, минуло трохи часу, вдалося оговтатися і з липня студія танцю поступово повертається до життя та розвивається.  

Наступ росіян Катерина і Тимофій зустріли у Ворзелі, який опинився в окупації ще у перші дні війни. На той момент головним для родини було подбати про власну безпеку. Про долю свого дітища вони дізналися дещо пізніше.

 - Коли все почалося, ми були шоковані. Довгий час у Ворзелі були відрізані від цивілізації, не було зв'язку ні з ким. Центр танців – це була головна справа нашого року життя, якій ми приділяли багато часу та ресурсів. Коли вдалося вибратися з Ворзеля під час деокупації, то дізналися, що туди, де розміщується наш Центр танців, були прильоти, в приміщенні вибиті вікна. Ті, хто виїжджав з Ірпеня, розповідали, що в тому районі були російські окупанти. У квітні ми дізналися, що наш центр просто дивом не постраждав. Значних ушкоджень, окрім розбитих вікон та вивіски, не було, – розповідає Катерина Бадікова, засновниця Irpin Dance Centre та випускниця програми pre-MBA Marketing 2014.

 Так само «розбитою» виявилась і спільнота, яка виросла навколо центру з часу його відкриття – тренери і відвідувачі евакуювалися. У підвішеному стані, що далі робити, засновники залишалися до червня і зрештою, клієнти надихнули на рішення відновити роботу.

 - Наважилися на відновлення бізнесу завдяки нашому колективу та нашим клієнтам, які почали запитувати: “коли починаємо працювати?”. Хтось з колективу вже повертався до Ірпеня або планував повертатися. Скажу чесно: ми вагалися, чи на часі зараз танці, адже в Україні триває війна. Та люди повертаються додому, Київщина стає новою домівкою для багатьох родин з інших регіонів нашої країни. Дітям потрібно розвиватися, а людям треба позитивні емоції, щоб продовжувати жити, наповнюватись енергією, мати сили триматися й далі будувати своє життя. Ми відчули, що можемо і повинні ділитися з людьми цими можливостями. Тож після того, як опитали клієнтів, вирішили, що час спробувати. І вже на початку липня центр повернувся до роботи, – описує нелегкий шлях відновлення Катерина Бадікова.

 У IDC почали працювати нові тренери, які переїхали з інших, ще більш небезпечних регіонів країни, і для них життєво важливо мати роботу на новому місці. Фактично, відновлення роботи центру потребувало від засновників пройти всі ті самі кроки, що й до відкриття закладу рік тому.

Тоді теж не обійшлося без пригод. Коли роботи з облаштування приміщення взимку 2021 року тривали повним ходим, Катерина з Тимофієм, а також будівельна бригада захворіли на коронавірус. На жаль, на той час не було можливості вакцинації для всіх охочих, і команда не встигла захистити себе від хвороби. Тож плани довелося посунути, та в жодному разі не відмовитися від них. Рівно як і від бажання зростати, розвиватися і бути кращими у своїй сфері.

 - Плануючи відкриття нашого центру танців ми вивчали іноземний досвід. Також спиралися на наш власний досвід – їздили на різноманітні майстер-класи до Києва та Одеси, дивилися, як це проводиться в інших танцювальних студіях. Розбудовували нашу мрію, проходили через багато складнощів. Хоч і не вдалося відкритися у запланований час, але постійно ми з чоловіком один одного підтримували, не здавалися, не відмовлялися від своєї мрії. На початку ми відкрилися з мінімальним оснащенням, бо зрозуміли – чекати більше не можна. І це також наша стратегія – ставати кращими у порівнянні з собою, попередніми.

Так само і нині розпочали роботи в обмеженому спектрі – з танцювальних напрямків, орієнтованих на дітей. До кінця війни у центрі не проводитимуть танцювальні вечірки, які стали своєрідною візитівкою центру з часу його заснування.

  - Зараз ми ще більше почали цінувати свою справу, наших клієнтів та колектив. Найбільша складність – це незакрита до кінця потреба в нових тренерах, викладачах, без яких неможливо побудувати повноцінний розклад роботи, – ділиться Катерина, і додає: - Якщо те, чим ви займаєтеся, є справою вашого життя, варто знаходити сили, можливості відновити її. Якщо ви звернетеся до людей з відкритим серцем, то знайдете допомогу і тих, хто захоче вас підтримати. Якщо у вас є бажання, то у вас точно вийде, тому що попри всі складнощі люди хочуть продовжувати жити, розвиватися. З практичної точки зору варто переглянути підходи та почати активно використовувати IT-технології. Можливо, це привід ще раз подивитися на свій бізнес під іншим кутом, знайшовши нові конкурентні переваги. Зараз час піднімати економіку та підтримувати один одного. Підтримка, навіть моральна, дуже допомагає – це ми знаємо на власному досвіді. Допомагайте іншим, якщо є сили та ресурси, і знайте, що поруч є ті, хто також проходять цей шлях і готові підставити своє плече.