Як створювався перший в Україні мобільний застосунок, через який можна було заплатити за їжу в ресторані, як шукати міжнародних замовників IT-компаніям, які перспективи для IT-сфери приніс COVID і чому доброму айтішнику в Україні краще, ніж у Кремнієвій долині розповів Павло Матвієнко, власник IT-компанії SmartBox, слухач програми Executive MBA в МІМ

ТЕКСТ: Оляна Карпусь, директорка з комунікацій Бізнес-школи МІМ

Заплатити мобільно

"Тоді вийшов перший айфон і мене торкнуло. Я спав і бачив, як розроблю якийсь прикольний мобільний застосунок і по-справжньому ввійду в IT ", - згадує Павло Матвієнко, який на той момент працював проджект-менеджером в Bigmir. Цими думками Павло поділився зі своїм однокурсником і другом, Антоном Малоголовцем. Хлопці часто зустрічалися і обговорювали, щоб таке створити. Але яскрава ідея не народжувалася.

Допомога прийшла через знайомих, які попросили зробити для них застосунок-голосовалку. Хлопці зрозуміли, щоб увійти в IT-сферу не обов'язково самим придумувати щось проривне, а можна розробляти програми під замовлення.

Одним з перших замовників стала "Сушія". Ресторан хотів отримати мобільний застосунок, через якbq можна було б не тільки замовляти їжу, а й оплачувати. На той момент на українському ринку такої послуги не існувало. "Зараз це здається диким, а тоді, в 2012, банки ще не приймали мобільні платежі. Але "Приват" вже поступово ставав айтішним і навіть запустив якусь подобу "Приват24". Ми знайшли контакти їх співробітника, розповіли про ідею, їх команда створила бібліотеку для оплати і ми вставили її в наш застосунок. Це був прорив!" - згадує Павло.

Зараз в SmartBox десятки клієнтів з різних країн та сотні виконаних проектів, над якими працювали і працюють 30 ключових розробників. Плюс на окремі завдання у великих проектах додатково залучають перевірених фрілансерів.

70% замовників з США

70% клієнтів SmartBox з США, ще близько 20% з Європи, інші з різних регіонів. "У Штатах самий платоспроможний і динамічний ринок. Все поставлено на потік. Всі галузі діджіталізуются, всі види бізнесу налаштовують спілкування з кінцевим споживачем повністю через IT-сервіси. Європа теж рухається в цей бік, але повільніше", - говорить Павло.

А для замовників з ОАЕ, наприклад, крім розробки програмного забезпечення потрібен ще й повний супровід проекту. "У них багато грошей і багато цікавих ідей, але вони не зовсім розуміють, як ці ідеї впроваджувати. Тому вони хочуть купувати не тільки готові технології, а й людей, які можуть ці технології розгорнути, щоб потім просто користуватися. Розробка без супроводу для них несе багато складнощів", - ділиться досвідом він.

Рекомендації та івенти

Нові клієнти приходять в SmartBox, в основному, за рекомендаціями. "З одного боку це круто, нас цінують, нам довіряють. З іншого, коли рекомендації - основний канал входу клієнтів, є свої проблеми. Складно щось планувати, вибудовувати бізнес-процеси, немає сталості, все дуже ситуативно", - розповідає Павло.

У SmartBox був досвід, коли, щоб підтримати добрі стосунки з замовником і через його рекомендації вийти на нових клієнтів, довелося повністю переробляти проект після іншої команди програмістів майже безкоштовно. "Замовник був з ОАЕ. У нього був старий проект - мобільний застосунок, який робили хлопці з Індії. У індусів, в принципі, слава серед програмістів не найкраща. І в цьому проекті було погано все. Таке враження, що це домашня робота якогось школяра на якихось початкових айтішних курсах. І нам запропонували його допрацювати. Ми виправляли помилки три місяці, а потім зрозуміли, що простіше і швидше буде створити такий застосунок з нуля. У підсумку ми так і зробили, а замовнику сказали, що допрацювали старий", - розповідає Павло.

Тому в SmartBox намагаються налагодити потік замовників через різні канали: холодні розсилки по компаніях, які їм цікаві, особисті контакти з ключовими особами через LinkedIn.

Також хлопці намагаються зав'язувати потрібні зв'язки на галузевих івентах, але з тематикою, пов'язаною з IT.

“Якщо поїхати просто на галузеву конференцію, наприклад, з медицини, навряд-чи там щось вистрілить. Але якщо в тематиці є питання ПЗ, то там можна зав'язати корисні знайомства і потім з цими людьми далі працювати. Ми запитуємо у наших існуючих замовників, які є івенти, хто куди збирається. Це наша цільова аудиторія і ми хочемо розуміти, де вона тусується", - розповідає Павло.

З останніх поїздок - виставка медичного обладнання та програмного забезпечення в Дубаї.

"А ось для того, щоб побути в середовищі своїх, більше підходять великі міжнародні IT-івенти, наприклад, як Web Summit в Лісабоні. Там всі світові інновації та крута тусовка. Але замовників там немає", - каже Павло.

COVID-перспективи

В останні кілька років власники SmartBox націлилися виключно на медицину. По-перше, медицина в тренді, особливо на Заході. По-друге, концентруватися на чомусь одному простіше. По-третє, Павло і його бізнес-партнер мають освіту в сфері біомедичної електроніки. "Замовникам зараз потрібні не просто виконавці, їм потрібні ті, хто вже робив IT-проекти в їх сфері, має експертизу та ім'я", - говорить він.

Найбільший IT-медичний проект у SmartBox розробляли для стартапу з США. Треба було створити систему комунікації між лікарями та пацієнтами, яка буде працювати по всій Америці. "Потрібно було зробити все: файлове сховище, месенджер, відеодзвінки, картки пацієнтів, публічний розділ доповідей. Ми намалювали дизайн, інтерфейс, повністю спроектували продукт. У ньому було 150 унікальних екранів", - розповідає Павло.

Власники вирішили не чекати, поки запрацює все, а запустити для початку модуль комунікації лікарів та лабораторій. Коли з лабораторії приходять аналізи пацієнта, вони автоматично додаються в його картку і лікар може працювати з ними прямо зі смартфону. Зараз цей модуль встановлений в декількох американських лабораторіях. Робота над комплексним ПЗ триває.

З появою COVID-19 медична тема активізувалася.

"Всі розуміють, що IT-розробки в цій сфері будуть актуальні довго. Наприклад, зараз є запит на розробку застосунку, за допомогою якого можна буде збирати дані для роботодавців, чи хворіли на коронавірус потенційні співробітники. Звичайно, це все буде добровільно. Ідея в тому, щоб враховувати ймовірність поширення Ковіда", - розповідає Павло.

У Кремнієву долину - так чи ні?

Кілька разів Павлу пропонували переїхати в Штати і стати керівником відділу розробки в компаніях. Але він відмовився.

"У мене тоді в Києві вже була хороша команда і пул замовників. Не хотілося кидати все та їхати в невідомість. Тут я головний. Я сам обираю з ким працювати, сам вирішую, як це робити, сам планую свій графік. А там я став би найманим співробітником з усіма наслідками, що випливають", - говорить він.

Що стосується фінансових умов, то їх можна оцінювати тільки в контексті.

"Відносні умови для програмістів в Україні краще, ніж там. При тих доходах, які я маю тут і тих цінах, які у нас в Україні, тут жити дуже добре. А якщо їхати в Америку, це буде звичайна, середньостатистична зарплата, ну, може, трохи вище середньої. У Сан-Франциско я жити б не зміг, дорого", - каже Павло.

Навіщо власнику IT-компанії МВА

Павло Матвієнко:

"Було багато операційки та багато проблем, з якими я не справлявся як керівник компанії. У мене було постійне відчуття, що я чогось не знаю, щось недовчив. Я дивився відео бізнес-експертів, ходив на конференції і розумів, що хлопці дають слушні поради. Але це були спонтанні та хаотичні знання.

Я - людина, яка любить, щоб все було структуровано. І я вирішив отримати всі потрібні мені знання з одного джерела, щоб бути впевненим, що я нічого не втратив. Навіть якщо я все не освою, міркував я, принаймні я зрозумію, що мені потрібно і де це шукати. І я вирішив піти на МВА в МІМ.

Зараз, на другому році навчання, повністю зник страх, що я роблю щось не так. Я почав налагоджувати в компанії маркетинг і корпоративну культуру. А чимось як не займався, так і не почав, але тепер я роблю це свідомо. Наприклад, фінанси. Вони і раніше були на іншій людині та я вирішив залишити це, як є".