Едгар Брітцгі має понад 25 років досвіду в мультикультурному управлінні, консультує великі корпорації з питань бізнес-стратегії, управління брендом і управління змінами. Він давній друг Бізнес-школи МІМ, де є запрошеним професором. Тому охоче погодився прочитати лекцію у рамках проєкту ReInforceUa.

Едгар Брітцгі навчався у Швейцарії, Німеччині, Франції та Сполучених Штатах, працював консультантом і менеджером з маркетингу в кількох галузях промисловості. Потім приєднався до провідного швейцарського банку UBS, щоб створити та очолити групу корпоративного маркетингу. Під його керівництвом банк запустив і успішно реалізував стратегію «Один глобальний банк – один глобальний бренд». На базі цього досвіду, Accenture найняли його як міжнародного партнера, щоб обслуговувати великі компанії в Європі та керувати маркетингом у ASG. Едгар є членом кількох наглядових та дорадчих рад компаній у Європі та Азії.

Публкуємо тези лекції, яку Едгар Брітцгі прочитав для української аудиторії.

Як пережити шторм? Це те, що Україна поки що робить дуже добре. Згідно з дослідженнями, ми скоро побачимо, як він зникне,  побачимо перемогу і все повернеться до мирного світу. Але запитання полягає у тому, чи є у нас якісь стратегії, щоб пережити цей шторм, чи можемо ми створити стійкість?

Про стійкість психологи заговорили ще в 1950-х. Вони хотіли з'ясувати, чому деякі люди більш стійкі, ніж інші, і що саме ці люди роблять, щоб бути більш стійкими. Але стійкість стосується не тільки людей. Це важливо також і для корпорацій, для суспільства, для націй, щоб впоратися з великими змінами і  долати проблеми. Це дуже важливо для майбутнього. Давайте подивимося, як ми можемо рухатися.

Марія Кюрі сказала багато років тому: «Нічого в житті не потрібно боятися, потрібно тільки розуміти». Давайте спробуємо осягнути ті сили, які створюють шторми, що за ними стоїть, і яким чином ми можемо їх долати.

Глобальні виклики або геополітичні проблеми – багатосторонні.  Є елементи, які намагаються описати найбільш важливі, ключові рушії для глобальних змін.

Перше – фрагментація.  Ізраїль – це країна, де живе 9 мільйонів людей, там 33 партії, 13 з них представлені в Кнесеті, тобто в парламенті. І дуже важко знайти спільне рішення, під яким всі підпишуться. Давайте тепер подивимось на Америку, там йде розділ через гольф-клуби, школи, навіть сім'ї, коли ми говоримо про такі важливі теми як аборти, мінімальні зарплати, цензура, свобода слова. І ми не можемо говорити, що ось  це – чисто червоне або синє, бо воно фрагментоване. За цих умов дуже важко знайти підтримку більшості або щось спільне.

В Європі ми бачимо дуже спекотні дебати про те, які слова дозволено використовувати. Коли ми говоримо про професію, ми маємо використовувати обидва гендери, але іноді суперечки навколо цього просто шалені.

Наступне – демографія, де нам потрібно правильно робити висновки, аналізувати факти і далі писати стратегії. Демократія – це ще один рушій глобальних змін. Політична арена бачить все більше і більше не ліберальних демократій в Східній Європі, в Південній Америці, але є також ліберальні не демократії, які ми бачимо в Азії, спостерігаємо підйом автократії на Близькому Сході, в росії, також в Азії.

Нестабільні ситуації та конфлікти ведуть до міграції. В 2020 році ООН підрахували, що існує 281 мільйон міжнародних мігрантів в світі. Це практично 3,6 відсотків світового населення. І це все призводить до глобальних викликів. І ні одна країна, ні одна нація не може самотужки це вирішити. Ми всі маємо працювати разом для того, щоб це все подолати.

Зростання населення Землі досягло свого піку в 90-ті і  з того часу ми бачимо спад, окрім регіону Субсахари. Структура віку не на користь розвинутих країн – ми всі стаємо старшими. Сегмент «65 років плюс»: в 2020 році це 10%, а буде 16% в 2040 році.

Останні 20 років збільшився середній клас і зменшилась частка бідних. Це було успіхом, але це не буде продовжуватися наступні 20 років – такі прогнози від Світового Банку та інших інституцій. Надзвичайна бідність залишиться величезною проблемою для всього світу.

Всі хочуть жити у великих містах. В Північній Америці 83% населення живуть у великих містах, в Європі – 75%, в Азії – 52%, і в Афріці – 44%, але цей показник збільшується. Це означає дуже багато – якщо всі перейдуть до міста, нам потрібна інфраструктура, транспорт і все інше. Це те, чим потрібно управляти. Ні у кого немає поки що рішення, це виклик для глобальної системи.  Вразливість – це правильне та ключове слово у цій ситуації.

Проблеми банків і глобальні наслідки є очевидними. Навіть Швейцарія, яка колись була дуже твердою фінансовою системою, вже не є такою. Банки, які були засновані 166 років тому, тепер потребують державних фондів. І єдиний великий конкурент, що залишився на ринку, тепер їх захопить. Більшість країн в боргах, вони не знають, як вийти з цієї ситуації. Я думаю, що ми всі маємо інфляцію, вона більша або менша.

Також фрагментація та конфлікти, особливо у регіоні Схід-Захід, Китай-Америка, що робить набагато складнішою і більш вразливою глобальну торгівлю.

Давайте подивимось на певні цифри. В 2020-му році ВВП Європи складав 24% світового ВВП. В 2040 році Європа буде мати уже 16%, Штати 20%, Китай – раніше було 18% і підніметься до 23%. Ми можемо бачити, що ця зміна йде в напрямку Сходу. Що з цим робити, нам ще належить знайти рішення  і зрозуміти вплив на наш бізнес, але також країни і суспільства мають знайти шлях, що робити з цим. Бо якщо зупинити розвиток Азії, ми маємо бути певними, що всі сторони в кінці отримують користь від того.

Глобалізація поки що не зупинилась, деякі люди хотіли би цього, але поки що це не так. Світ занадто взаємозалежний, ми потрібні один одному, навіть якщо дехто не думає так. Разом з тим, великі Big Tech компанії як Apple, Alphabet, Amazon, Google, Facebook стають більш домінантними. Нам потрібно розуміти, що це означає і як цим управляти, як управляти власними компаніями в такій ситуації.

Схід і Захід, особливо Китай, Америка, знаходяться в шаленій конкуренції. Ми також бачимо, що ринок праці потребує талантів, але збільшується безробіття. Подумайте про штучний інтелект, який забере певні робочі місця, але створить інші. І що це означає, зараз не дуже зрозуміло, однак економічний баланс точно переходить до Азії. І навіть, якщо уряди намагаються контролювати цей механізм, вони не дуже сильні у цьому.

Суспільства завжди змінювалися і будуть змінюватися. Глобальна інтеракція і технічні винаходи будуть прискорювати ці проблеми. Дещо буде мати глибокий вплив на нас, а інше тільки у деяких країнах, індустріях. Але разом такі суспільні зрушення вплинуть на рівновагу. Фрагментоване суспільство буде також збільшуватися, дедалі важче знайти спільні теми у глобальному масштабі. Міграція стане однією з великих проблем у наступні декілька років.

Різні культурні погляди і фрагментації, а також поляризація, роблять все складнішими можливості погодити норми, знайти спільну основу. Є деякі чинники, що можуть скоротити конфлікти, а деякі – навпаки збільшити. Що має потенціал збільшити кількість конфліктів? Звичайно, слабкі міжнародні інституції – коли ми дивимось на Раду безпеки ООН, там дві нації, які можуть абсолютно все блокувати. І в основному, вони це і роблять.  

Євросоюз, як ви знаєте, дуже слабкий, коли ми говоримо про рішення, які є дуже важливими, які мають прийматися дуже швидко, прискорено. Є певна надія на просвітництво, але дуже важко боротися з дезінформацією та фейками.

Стратегії стійкості дуже прості. Деякі інструменти дуже добре відомі, як то управління ризиками. На додаток до того має бути створений механізм для абсорбування впливу і скорочення шкоди. Ми говоримо про це, але іноді є події, яких не можна передбачити. Після шторму потрібно відновити втрачені функції і це потрібно робити якомога швидше.

Стратегія стійкості не відрізняється від стратегічного плану, який є у вашій компанії. Але велика різниця полягає в тому, що соціальні, організаційні основи стають дуже важливими. Людські аспекти стратегії стійкості є ключовими. Комунікація, створення об’єднаної команди, призначення правильних лідерів – це дуже важливо для успішної стратегії стійкості.

Запрошуємо на фінальну лекцію проєкту ReInforceUA – “Управляй майбутнім: глобальні виклики і стратегічні перспективи”, яка відбудеться 7 червня о 18:00.

Спікер – Віталій Гайдук, Голова Наглядової Ради Бізнес-школи МІМ. З 2000 по 2002 роки обіймав посаду першого заступника, а згодом міністра палива та енергетики України. З 2002 по 2003 рр. Віталій Гайдук працював на посаді віце-прем'єра, де був відповідальним за промисловість та паливно-енергетичний комплекс України. У 2006-2007 роках виконував обов'язки секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Є одним із засновників корпорації "Індустріальний союз Донбасу".

Віталій Гайдук неодноразово потрапляв до рейтингу найвпливовіших людей України. Він є академіком Академії економічних наук України. 

Проєкт є безкоштовним, обовʼязкова реєстрація: https://reinforceua.com/lectures/50.