«Усе, що я роблю в житті, мені по fun’у. Крім бізнесу Dream Town та торфяного заводу. Все інше – витратні статті бюджету», – розпочав свою зустріч із слухачами програми SE MBA давній друг МІМ, людина, яка не потребує представлення, Гарік Корогодський. Група на гостя чекала і підготувалась, зокрема, щоби лишити на згадку про зустріч авфтограф. Майже у кожного на столі – «Червона книга» його авторства, яка вийшла друком наприкінці минулого року.

Публікуємо вибрані тези із зустрічі:

- Зазвичай я шукаю собі «ворога» на рік. Знайти «ворога» дуже важко. «Ворог» – це не людина, а якесь явище. Минулого року це були колл-центри з колекторами, і це явище ми довели до закону. Цього року вже є новий кандидат. Це ті компанії, які розсилають SMS «ви виграли 300 тисяч гривень», адже від них сильно потерпають пенсіонери, які віддають всі гроші шахраям. У нас є випадок, коли фактично через ситуацію, пов’язану з такими діями, від голоду померла людина, яка пройшла концтабір. За рік цих компаній не буде.  

- Я не інвестую, хочу продати бізнес і піти з нього. Мої витрати пораховані, кошти, щоб забезпечити себе протягом життя, в мене є, дітям я грошей не залишаю, вони про це знають і згодні з цим. А займатися бізнесом просто як зароблянням грошей мені вже нецікаво. І це сталося два роки тому, коли я порахував гроші. До цього мені було весело.

- На виборах міського голови у Києві мета була в ключі «як придумати собі розвагу». Насправді навіть у теорії я не збирався вигравати вибори. До того ж мене зупинило те, що я побачив фотографію робочого дня – це тайм-коди від пробудження до відходу до сну. І мені цей графік дуже не сподобався.

- Я точно знаю, з ким я не буду працювати. Я від початку прагну працювати з чесними людьми, у яких у крові немає звички красти. Які не беруть чужого не тому, що бояться, а тому, що вони так виховані. Це можуть бути люди абсолютно різного віку, бо тенденція «у нас всі молоді і ми цим дуже пишаємося» лишилась у минулому.