Ландшафти поруйнованих міст вже зараз слід бачити через призму їх завтрішнього відновлення, а будівельникам вже тепер слід подбати про процеси та організаційну структуру, які дозволять у майбутньому працювати над відбудовою країни. Практику і візію урбаністики після війни поєднав у собі черговий випуск «ММ. Економічний Фронт» з Вадимом Савельєвим.

Цього разу співрозмовниками були Арсентій Ляшенко, випускник МІМ, засновник та СЕО інжинірингової компанії ProfInstall та Олександр Смірнов – креативний директор і партнер агенції Tabasco, співініціатор проєкту Re:Create UA.

- Як ваш бізнес почувається в кризу?

Арсентій Ляшенко: Ми увійшли в кризу з досить гарними планами та у відносно гарному фінансовому плані. Тому ми змогли підтримували своїх співробітників протягом лютого-березня. З середини березня ми активно намагалися відновити роботу. Звісно, об’єкти, що були в Харківській, Сумській, Миколаївській та Київській областях, у більшості заморожені, хоча в Сумській вже почали працювати. Завершуємо роботи у Миронівці. Більшість замовників призупиняли своє виробництво, але уже в квітні нам вдалося відновити десь 50% від тих об’єктів, які у нас були б в роботі у березні. Наша завантаженість дає змогу окупати постійні витрати. У нас навіть є два нових контракти – один у Кременчузі, інший у Києві. Наша команда дуже вмотивована, відносно молода і амбітна. Більшість з наших співробітників, як і я сам, проявили проактивну позицію. Це дозволяє нам відновлювати роботи.

Олександр Смірнов: Заздрити нашій індустрії зараз точно не варто - ринок за різними прогнозами упав разів у п’ять, відповідно фінансовий обсяг суттєво зменшився. Багато клієнтів заморозили активність, а креативний бізнес напряму залежить від середньо- та довгострокових планів компаній. Як представники класичної В2В індустрії ми залежимо в цілому від росту і розвитку економіки. Разом з тим, чітко видно компанії, які готові продовжувати роботу – саме вони складають ту золоту серцевину, з якою ми працюємо. Як представники напряму креативу і маркетингу, ми зрозуміли, що війна знаходиться і в площині інформаційній, тому з першого дня почали займатися саме цим. Мене просто вразила працездатність людей: у певні моменти і під певні задачі ми збирали команди, які були більше агенції в півтора або і два рази. Найважливіші проєкти для нас зараз – це волонтерські і державні, пов’язані з комунікаціями, спрямованими на ослаблення росії і підтримку наших ініціатив, допомога благодійним фондам.

- У чому полягає ідея проєкту Re:Create Ukraine і як він працює?

Олександр Смірнов: Наш проєкт лежить на перетині творчості, будівництва, візіонерства і навіть футуризму. В команді ми називаємо його арт-терапією. Його задача -  показати як буде виглядати Україна в майбутньому. Ми зафіксували, наскільки сильно ми самі оточуємо себе страшним негативом, якого і так величезна кількість. Віктор Андрусів з Інституту майбутнього набрав мене і поділився думкою, що можливо ми зможемо показати перебудову пошкоджених споруд і показати якщо не фізичний об’єкт, то наше бачення майбутнього. Тому ми оголосили конкурс і запросили буквально брати картинку зруйнованого будинку і показувати те, як це може бути відновлено. Ми почали отримувати величезну кількість листів, запитів ідей з усього світу. На сьогодні ми отримали більше сотні робіт, до проєкту долучилося більш як шістдесят творців - ми бачили роботи зі США, Болгарії, Португалії, Латвії, Грузії, Ізраїлю і звісно ж багато з України, бо нам найперше болить.

Ми почали цей проєкт, бо вирішували комунікаційну і піар-задачу – ми хотіли показати людям надію, замість відчувати лише біль. Ми побачили велику підтримку, двічі переносили дедлайн конкурсу, але зрозуміли, що цей проєкт не може бути кінцевим, доки люди готові ділитися баченням і доки продовжуються руйнування. Тому 6 травня ми скасували фінальний  дедлайн і прийняли рішення не припиняти прийом робіт. Щодва тижні наше професійне жура відбирає кращі роботи з поданих – те, що вони вважають достойним уваги. Тим самим, розвиваючи творчість, смак і даючи певний напрямок для тих колективів, які будуть займатися безпосередньо фізичним відновленням міст.

- А як будівельна сфера готується до відновлення міст?

Арсентій Ляшенко: Зараз перед будівельними компаніями постають можливості. Те, що було зруйновано за місяці, навіть інтенсивними темпами та з нормальним фінансуванням відбудовуватиметься роками. Для себе ми перш за все зрозуміли і усвідомили, що будівельний ринок зміниться дуже суттєво. Зміняться запити на об’єкти, зміняться джерела фінансування та вимоги до підрядників. Це все вимагає від нас змін внутрішніх та організаційних. Друге, що я бачу і на що ми націлені, як компанія – це масштабування бізнесу. Ми розробляємо стратегію, як потрібно підготувати організаційну структуру, маркетингову платформу, формуємо резерви - кадрові і не лише. Ми розуміємо, які позиції нам будуть потрібні, щоби активно нарощувати здатність виконувати більшу кількість об’єктів з тією ж, а ліпше, кращою керованістю та якістю, з якою ми виконували до цього. Ми проаналізували кейси держав, де вже відбулося відновлення, і на основі цього ми розробили концепцію ProfInstall ReNew як підбренд, виділили для себе нішу з урахуванням нашого досвіду та компетенцій. Ми можемо відновлювати лікарні і школи, тому вибудовуємо структуру, набираємо декілька нових спеціалістів, щоб посилити будівельні компетенції і повністю під ключ закривати напрямки, де у нас є досвід. А ще формуємо резерви на майбутнє – це інженери-проєктувальники, виконроби, проджект-менеджери. Можу сказати, що десь 80% команди ми зберегли, разом з тим зараз наймаємо на такі ключові посади як операційний директор та фінансовий директор, тому якщо хтось з випускників МІМ бажає приєднатися до команди - запрошуємо.

- Як ви бачити подальшу долю ідей щодо відновлення міст?

Олександр Смірнов: У нас абсолютно відкрита плафторма, тому ми від чистого серця і відкрито пропонуємо всі акумульовані нами ідеї для України. У нас буде викликати лише відчуття глибокого задоволення, якщо цим будуть користуватися. Наша найперша задача – комунікаційна, наповнити інформаційний простір позитивним образом. Ми, звісно ж, маємо амбіцію, що у нашому пошуку картини майбутнього виникне професійний і грамотний проєкт, який надихне людей на його втілення. Ми не намагаємося змагатися з архітектурними бюро - у нас кожен охочий може поділитися частинкою своєї творчості.

- І наостанок – про майбутнє галузі. Яким воно може бути для будівельників?

Арсентій Ляшенко: У сфері загалом достатня кількість людей, однак не так тих, які можуть працювати в рамках сучасних стандартів управління будівельними проєктами. Втім, багато з тих, хто працює в цій сфері, проявляють бажання підвищувати компетенції. Я думаю, що вимоги міжнародних компаній, донорів та фондів зможе виконувати не така велика кількість компаній, бо ці вимоги більш жорсткі і вимагають професіоналізму. Ми на собі це відчуваємо і самі зараз опановуємо ті стандарти, без яких зараз ніхто не будує в Європі чи Америці. Тому ті, хто цьому навчиться, зростатимуть, бо це зовсім інші гроші, інші замовники.

Більше по темі ви знайдете у записі ефіру за посиланням.