Формат робочого тижня «3 на 2», коворкінг замість витрат на утримання офісу і менеджер у якості натхненника для команди. Якщо раніше гнучкий графік роботи був скоріше розкошем для творчих професій, то нині все більше компаній інтегрують його у свою діяльність. Які рішення знаходять роботодавці, а також про здобутки і виклики віддаленої роботи говорили гості чергового ефіру на МІМ-TV.

Нинішнє посилення карантину вже позбавлене тих викликів, з якими роботодавці зіткнулися навесні 2020 року. Вимушена необхідність стимулювала процеси перетворень та розвитку гнучкості – у цьому переконані спікери. Тетяна Кіпіані, керівниця відділу розвитку персоналу та корпоративних комунікацій HR-дирекції Vodafone Ukraine, поділилась баченням, що у першу чергу доводиться вирішувати керівнику у режимі віддаленої роботи команди.

«Ми сказали співробітникам, що вони можуть моделювати свій тиждень так, як їм зручно. Так, ми рекомендували варіант розподілу робочих днів в офісі і віддалено за формулою «3+2». Але ми зараз живемо в концепції, коли саме управлінець певної команди приймає рішення, як вони будуть працювати. Головний виклик для керівника тепер, – як утримувати емоційний рівень та атмосферу в команді.  Наші менеджери найчастіше питають саме про це – який інструмент і формати ми, як HR-и, можемо їм підказати. Мені здається, що «лайв-формат» для багатьох перейшов в сегмент лакшері. Нині нас просто благають, щоб була змога провести час разом командою. Ми кажемо "так", але лише в офісах, де ми можемо 100-відсотково гарантувати безпечний простір».

Власне, і ті, хто вибудовує простори, реагують на зміни – сьогодні коворкінги почали з офісних центрів наближатися до помешкань користувачів. Забудовники окремих ЖК вже роблять їх частиною своїх проєктів – поділилась тенденціями Женя Баглай, концептологиня, експертка з комерційної та житлової нерухомості, засновниця SQM EXPERTS.

«Переформатування офісів полягає не в тому, щоб зекономити на офісних витратах, а в тому, щоб перекласти сервісні функції на сервісну компанію. Тобто не наймати до себе адміністратора, електрика чи ще когось, а просто перекласти вирішення цього питання. Коворкінги не дешевші за олдскульні офіси, вони просто дозволяють сконцентруватися на бізнесі, а не на сервісах для нього. 

Глобальний тренд полягає в тому, що фізичне переміщення втрачає свій сенс в багатьох випадках – бо їхати дві години через перенасичене транспортом місто заради того, щоб там був стіл і стілець, нерозумно. Ковід лише підштовхнув розвиток коворкінгів. Сьогодні тренд і те, над чим працюють мережеві оператори, полягає в тому, щоб розподілити команду, орендувати різні приміщення, різні блоки в різних куточках міста. Зараз оператори  коворкінгів працюють над програмним забезпеченням, яке дозволить таку командну роботу. Тобто все для того, щоб забезпечити можливість талановитому працівнику працювати поруч зі своїм домом».

Саме на потреби талановитого працівника сьогодні рівняється працедавець, говорить Анна Мазур, засновниця та виконавча директорка кар'єрного порталу Happy Monday, запрошена викладачка Бізнес-школи МІМ.

«Сьогодні, звісно, музику замовляє, як я кажу, талановитий, амбітний професійний співробітник. Є великий відсоток безробіття в нашій країні у тих компаніях, які не є високотехнологічними, і є купа компаній, які інакше будують свої процеси. Так само є люди, які шукають роботу і знайти її не можуть. Але, якщо ми кажемо про людей з досвідом і розумінням того, як працювати у діджитал-світі, вони точно можуть і будуть обирати. 

Сьогодні ми перестали очікувати стабільності як такої. Більшість кандидатів, які знають собі ціну на ринку, можуть через два-три дні на робочому місці обернутися й піти. Я знаю історію, коли дуже класний кандидат пропрацював два з половиною дні і пішов, а термін його найму зайняв три місяці. І всі кошти, які компанія вклала в пошук цього кандидата, згоріли, а весь процес потрібно було будувати наново. Тому важливо будувати відносини ще до того, як людина вийшла на роботу».

На необхідності емоційної залученості співробітника в процес наголошує Надія Омельченко, віцепрезидентка компанії ІТ-Інтегратор, викладачка Бізнес-школи МІМ. Це теж важливий фактор того, що здатне утримати, або навпаки, відштовхнути співробітника.

«Навіщо ми приходимо в організацію? Не лише для того, щоб просто виконати якусь свою роботу. Є ще елемент корпоративної культури, який наповнений емоціями. Підтримка та розвиток емоцій – це  зараз виклик для будь-якої організації. За нестачі живого спілкування співробітники можуть переживати почуття покинутості. Тому задача менеджера – комунікувати, бути достатньо емпатійним. Цікаве дослідження оприлюднили McKensey: вони пишуть, що йде дуже велике виснаження в організаціях, коли емоцій недостатньо або вони є, але більш тривожного характера. І якщо ми з цим не працюємо, починається відтік персоналу. Одна з ключових задач зараз – утримувати персонал, дати йому фізичну й емоційну безпеку. І як, за фактичного фізичного розпаду організації, утримувати рамки і стосунки в команді».