Яке воно – «нормальне життя» після пандемії, до якого поступово повертається світ? Шопінг, яким радять зайнятися аналітики ринку цінних паперів, і нові перспективи енергетики на тлі нагнітання військової загрози з боку Росії – про це у нашому щотижневому дайджесті.

«Кривавою банею» назвали ситуацію з падінням цін на акції біотехнологічних компаній. Одразу за шаленим успіхом 2020 – першої половини 2021, коли всі кинулися купувати акції компаній саме цього сектору, так звані «інвестиційні туристи» (менеджери загальних фондів та роздрібні  інвестори) почали масово продавати папери, пише FT. Це призвело до серйозного браку готівкових коштів. Масовий вихід біотехнологічних компаній на ІРО ситуацію не покращив. До всього додався скромний фінансовий успіх перших за 20 років ліків від хвороби Альцгеймера. Ну і на додачу, клінічні випробування їх були відкладені через карантин та перевантаженість лікарень. З іншого боку, зараз якраз час купувати акції, адже фахівці вважають, що галузь нині недооцінена. Тому, якщо ви готові діяти як інвестори, що спеціалізуються саме на цьому класі активів, зараз час для шопінгу!

У світу з’явилася надія на енегрогенерацію за допомогою ядерного синтезу. Ще з 50-х років минулого століття цей тип виробництва вважався перспективним, проте технологій, придатних для комерціалізації, бракувало. У статті від FT йдеться про проєкт JET, де беруть участь Велика Британія, країни ЄС, Швейцарія та Україна. Його представники оголосили про виробництво 59 мегаджоулів або ж 11 мегават енергії під час реакції, що тривала майже 5 секунд.  Очевидно, такі показники хороші поки хіба для лабораторного експерименту, але вони дають надію на розробку технології, придатної для комерціалізації. Переваги такого способу генерації – значно менша кількість радіоактивних відходів та відсутність парникових газів. Крім того, сировина для синтезу практично невичерпна, а склянка палива може забезпечувати енергією будинок протягом сотні років.

З дуже поступовим завершенням пандемії та поверненням до звичного режиму роботи, все частіше виникає питання, а чим же є той самий «звичний» режим – запитують автори статті у WSJ. Всі втомилися від «зумів», і так, особистий контакт вкрай важливий для народження нових ідей та спільної роботи, але… Деякі фірми відмовилися від офісів взагалі, хтось змінив політику присутності та фізичної участі у робочому процесі, а отже співробітники розкидані по всіх усюдах. До того ж, частина найманих працівників категорично відмовляється від колись звичного режиму «з 9 до 18». І тут у нагоді стає використання закладів, які раніше вважали прийнятними хіба для щорічних зборів колективу, а саме ресторани, спа, особняки в екзотичних місцях тощо. Формат тепер скоріше про поєднання роботи та робочих зустрічей з соціальними заходами. Деякі компанії збираються таким чином щомісяця, інші – щокварталу. Окрім того, розвиваються технології, які полегшують планування подібних робочих сесій для співробітників, які часто-густо живуть у різних містах та країнах.

Хотілося, щоби згадка про Україну біла лише у наукових новинах, але на шпальтах WSJ у відношенні країни дещо інші акценти. Росія розміщує ще 30 000 війська у Білорусі. Офіційно – для проведення навчань, які мають бути завершені 20 лютого. За оцінками аналітиків з НАТО це – найбільші навчання з часів холодної війни як за кількістю учасників, так і за озброєннями, які використовуються.