«Україна: війна між минулим і майбутнім» – інтерв’ю з Іриною Тихомировою для FIXCapitalism
23 листопада 2022
Що потрібно Україні для майбутнього? Відомий у світі автор, перекладач та консультант Крістіан Саркар поспілкувався з Президентом Бізнес-школи МІМ Іриною Тихомировою та запитав її, якою вона бачить відбудову України. Публікуємо переклад розмови.
Що зараз потрібно робити Україні? Як на фронті, де точиться війна, так і в площині мирного життя.
Нам потрібно перемогти. Зараз ми боремося на багатьох фронтах. Щоб перемогти на полі бою, ми повинні бути сильними, сміливими та стійкими. Щоб перемогти на економічному фронті, нам слід розвивати економіку та закладати основу для майбутнього відродження України. Нам також потрібно використовувати всі внутрішні ресурси та шукати їх, залучаючи наших міжнародних партнерів.
Яким є ваше бачення цієї війни? Чи можна сказати, що це повстання України проти російської корупції?
Це війна між минулим і майбутнім, війна різного світосприйняття: з одного боку - орієнтованих на минуле, імперських і колоніальних, а з іншого - перспективних і заснованих на демократії. Якщо порівняти російське та українське керівництво, то ми побачимо, що росіяни на покоління старші. Тому можна з упевненістю сказати, що українські керманичі вільні від радянської спадщини. Вони виховувалися у відкритому світі з різними цінностями. Ми боремося за спосіб життя, заснований на повазі та співпраці проти застарілого та зловмисного режиму. Крім того, саме боротьба за наш шлях у майбутнє вкорінена в європейських гуманістичних цінностях.
Як планування миру створює дорожню карту на майбутнє? Чим закінчиться ця війна?
Усі війни закінчуються мирними договорами. Ми не знаємо, коли ми вкладемо наш мирний договір. Ми також ще не знаємо, яку ціну ми заплатимо за нашу перемогу, чи то ми говоримо про кількість загиблих у війні, чи то про шкоду, завдану нашим містам, промисловим об’єктам, енергетичній інфраструктурі тощо. Через цю невизначеність ми не можемо почати складати бізнес-плани. Однак, час закладати фундамент для нашого майбутнього і починати працювати, щоб майбутнє сталося. Я бачу три головні пріоритети, які потрібно вирішити зараз. По-перше, освіта буде ключем до успіху, тому що нам потрібні люди з певними навичками та мисленням. По-друге, важливо почати реформу судової системи для створення прозорої та сприятливої нормативно-правової бази. І по-третє, як результат, сприятливий інвестиційний клімат і наявність людського капіталу з відповідними компетенціями будуть рушієм економічного відродження. Створення життєздатного фінансового ринку також є важливим для проєктів економічного відновлення. Після нашої перемоги та підписання мирного договору нам потрібно буде рухатися швидко.
Які кроки знадобляться для того, щоб бути певним у тому, що відбудова України буде формувати добробут громад у ключі стійкого розвитку?
Наша війна – це війна за майбутнє. Ми бачимо масштаби того, як це шкодить довкіллю нашої країни. Завдані збитки можуть торкнутися всього світу, особливо, якщо мова йде про атомні електростанції. Попри те, що наша війна точиться в Центральній Європі, екологічна шкода може бути глобальною. Ось чому нам потрібно прийняти екологічно орієнтований підхід до того, що ми робимо і будемо робити. Думати про навколишнє середовище критично важливо, бо нам потрібно відновити не лише нашу економіку, але й навколишнє середовище після шкоди, яку завдає війна. Багато залежатиме від нових технологій і технологічних бізнесів. Інвестиції та інвестори мають вирішальне значення для розвитку нових технологій і бізнесу. Крім того, багато застарілих виробничих потужностей, розташованих на сході України, були зруйновані. На мою думку, нам потрібно буде відновити ці металургійні та енергетичні об’єкти за допомогою нових технологій. Я вірю, що відновлення країни означатиме нові, більш екологічні підприємства.
Яка роль бізнесу у відбудові України? Як повертаються бізнеси, що залишили Україну?
Підприємства стануть рушійною силою післявоєнного економічного відродження країни. Як було зазначено, економіка – це наш другий фронт. Попри переміщення за кордон, більшість підприємств впевнені, що вони так розширюють свою діяльність, а не залишають український ринок. Після війни вони повернуться, тому що відбудова економіки означає багато можливостей. Ми віримо, що не лише релокованіі підприємства повернуться на місцеві ринки, але нові інвестори прийдуть в Україну за більшими можливостями. Економічне відродження стане рушійною силою для тих людей, які виїхали за кордон. Щоб забезпечити приток бізнесу в країну, ми маємо створити законодавчу та нормативну базу, яка заохочуватиме ведення бізнесу, матиме сприятливий податковий режим, а також судову реформу, яка сприятиме захисту прав інвесторів. Без впевненості інвесторів у тому, що їхній бізнес захищений, буде важко.
Через війну західна частина України стала більш розвиненою? Які кроки можна зробити для певності, що цей процес не припиниться і після закінчення війни?
Туди переїхало багато підприємств. У західній частині аграрний бізнес, туризм і високі технології завжди складали значну частку економіки. Наразі люди залишили свої домівки у східній частині України та переїхали на захід. Деякі підприємства також релокувались. Я думаю, що західна частина України стане кластером загальної стратегії відновлення. Завдяки своєму географічному розташуванню ця територія буде важливим логістичним вузлом.
У той час, коли демократія у світі занепадає, як Україна планує будувати більш демократичне суспільство?
Ми багато чим пожертвували заради демократії. Я думаю, ми закладаємо основу для майбутнього демократії в цілому. Наше громадянське суспільство швидко розвивається завдяки людям, які залучені як військовослужбовці, перебувають в загонах територіальної оборони, завдяки волонтерам, людям, які працюють всупереч тому, що відбувається. Вони вже взяли відповідальність за майбутнє країни. Після війни вони повернуться до нормального життя і стануть важливими гравцями в бізнесі, політиці та соціальних установах. Ці люди дорого платять за майбутнє. Тому я вірю, що наші ветерани, волонтери, громадянське суспільство стануть рушійною силою і гарантом демократичного піднесення та демократичних змін.
Дякую за ваш час і наполегливу роботу. Ми з нетерпінням чекаємо того часу, коли народ України зможе жити в мирі, процвітанні та демократії.