Провідна дослідниця лідерства зі США Рут Готіан, яка не так давно видала книгу «Фактор успіху», сподівається на особисту зустріч з Володимиром Зеленським, щоб включити його досвід до своєї наступної праці. Його шлях до світової підтримки вона вже аналізувала у своїй колонці для Forbes за відкритими джерелами.  Для своєї першої книги науковиця провела близько сотні інтерв’ю з провідними лідерами сучасності, щоб зрозуміти, на чому базуються їхні досягнення, і виявила певні закономірності в тому, як ці люди сприймають дійсність, реагують на власні помилки, як вони ставляться до нового і наскільки розвиненим у них є емоційний інтелект.

На запрошення Бізнес-школи МІМ у товаристві з Чарлзом Камардою в рамках проєкту Reinforce.UA вони виступили перед українською аудиторією. Чарлз Камарда – американський астронавт-науковець, який побував у космосі невдовзі після катастрофи шаттлу «Коламбія», де загинули його друзі, щоб провести дослідження і надалі уникати фатальних помилок. Він також автор численних винаходів, директор інженерного відділу Космічного центру NASA в Х’юстоні. Чарлз Камарда розробив методологію створення мереж команд для швидкого вирішення складних завдань і нині працює над книгою, в основу якої ляже його багаторічний досвід роботи у космічній галузі.

Про зацікавлення успіхом

Рут Готіан: Мій інтерес до успіху зародився зі спостереження за студентами – я побачила, що кращі з кращих все роблять інакше. І коли мені було 43 роки, я вирішила повернуся до університету і здобувати додаткову освіту. Після того, як я отримала докторський ступінь, я продовжила вивчати, що є такого особливого у таких людях як олімпійські чемпіони, астронавти, вищі політичні керівники. У нас з Чарлі подібна пристрасть до успіху та успішних команд. Він був одним з тих астронавтів, у кого я брала інтерв’ю для книги.

Чарльз Камарда: Фактично, як усі діти мого віку, я хотів бути космонавтом і боротися проти імперії зла. А коли мене прийняли в NASA, я зрозумів, що мені дуже подобається робити дослідження. Перші 22 роки життя я був вченим-дослідником і потім тільки подався в астронавти. Я зрозумів, що NASA,  в якій я зростав, це вже не та NASA, що існувала у часи ери «Аполлона». Ті люди робили жахливі помилки і я намагався зрозуміти, чому такі розумні люди приймали такі погані рішення. А потім, коли члени моєї команди загинули на «Колумбії», я подумав, а що і як треба зробити, щоб  створити команду, яка буде успішною, щоб ремонтувати кораблі у космосі. Так я почав працювати над епічними викликами.

Про сприйняття поразок і ризиків

Рут Готіан: Головне, що я винесла з розповідей Чарлі, це те, що його спочатку не прийняли. І подібні історії майже у всіх астронавтів, з ким я спілкувалась. Багато хто з нас думає, що коли від нас відмовляються і кудись не приймають, ми дуже особисто і болісно реагуємо на це. Коли я брала інтерв’ю, мої співрозмовники казали, що вони ставилися до цього з позиції «а чому я можу навчитися  з того досвіду» і «що я можу робити краще». Питання не в тому, чи подолаєте ви цей виклик – бо ви знаєте, що подолаєте. Питання у тому, яким чином. Їхня стратегія наступна: я не подолав цей виклик поки що. І «поки що»  тут головне.

Доктор Пеггі Вітсон десять років подавалась в астронавти, поки її не прийняли. А потім вона стала першою жінкою-командиром міжнародного екіпажу в космосі. Вона провела там більше днів, ніж будь-який астронавт, і вона стала головним астронавтом в NASA.

Я гадаю, що навчитися сприймати поразку дуже важливо, бо таким чином ви прокладаєте дорогу до успіху. Ті, хто є найкращими, розуміють, що можуть бути люди, які мають вищі компетенції, щоб їх тренувати. І ці люди можуть бути навіть молодшими за них. Це нормально – визнавати, що я не можу знати абсолютно всі нюанси і я маю знайти експерта, який мені може допомогти.

Чарльз Камарда: Я навчаю дизайну інноваційної інженерії. Там ви маєте вчитися, яким чином сприймати поразки. Астронавти мають суттєвий шанс не вижити, але ми маємо тренуватися. І ми тренуємося та думаємо про будь-яку поразку, яка може трапитися. Ми тренуємося як команда розпізнавати ті аномалії, які можуть стати  критичними проблемами. Команда має стати стійкою і сильною. Коли ви у стресі, перебуваєте в небезпечних  умовах, все змінюється і ви трохи втрачаєте загальну картину, вужче фокусуєте увагу. Ми також вчимося комунікувати не тільки з малими командами, які знаходяться в космосі, але також з нашою, так би мовити розширеною родиною, яка лишається на Землі.

Про вміння лідера опиратися на знання експертів

Чарльз Камарда: Зараз я пишу книгу про команди, які добре працюють. Важливо розуміти роль експертів. Їх у своїй книзі я називаю «друзі Чарлі». У мене є перелік таких людей з усього світу – я знаю, до кого звернутися, щоб зрозуміти якесь явище. Коли ми в космосі під кораблем виявили шматочок матеріалу, нам треба було покластися на спеціаліста з аеродинаміки, з яким я колись працював, щоб він пояснив людям в Центрі управління польотами, що це критична проблема. Якби вони цього не зрозуміли, ми би згоріли так, як і команда перед нами. Тобто ви маєте знати, хто є експертами. А якщо ці люди з мережі «друзів Чарлі» чогось не знають, вони скерують до правильної людини і не будуть гаяти часу.

Рут Готіан: Є така річ, яка називається ситуаційним лідерством. Лідер не є рупором, натомість це той, хто мотивує, надихає людей і надає ресурси, щоб люди виконували свою роботу. Наприклад, якщо ви лідер і хочете щось представити чи пояснити, ви не повинні бути людиною, яка робитиме презентацію. Має бути людина, яка найкраще знає таку тему і вона має цим займатися. Статус тут не має ваги – чи це віцепрезидент чи стажер, головне щоб це був той, хто найбільше знає про цю тему.

Про психологічний комфорт і змогу говорити правду

Чарльз Камарда: В книзі, яку я пишу про NASA, про те, чому трапляються нещасні випадки і як уникати аварій, є матеріал про психологічно безпечне оточення, де ви можете проводити дискусії, можете не погоджуватися і щиро ставити під сумнів те, що говорять інші. Якщо команда у космосі 14 днів, звісно, за цей час у всіх будуть добрі стосунки, а якщо ви перебуваєте там півроку чи рік, то вам потрібна команда, яка буде весь цей час добре працювати.  І ми практикуємо це – люди спостерігають, як веде себе команда чи лідер у різних складних ситуаціях.

Однією з причин інциденту на «Колумбії» була культура. І там, і на «Челенджері», люди піднімали руки і кричали, що є проблеми. Але їх вважали просто малими курчатами, які бояться. Саме тому важлива психологічна безпека, якої не було в NASA.

Рут Готіан: Справді, важливо розуміти, чи є у вас відкрита можливість  поставити під сумнів або підсилити ідею, особливо, якщо вона йде не від найвищого керівника. Я проводжу семінари і змішую команди таким чином, щоб керівник зі стажером були разом. Для того, щоб покращити психологічну безпеку, людина нижчого рангу говорить першою – таким чином, ви можете уникнути групового мислення, коли лідер говорить першим, а всі просто кивають і кажуть “так-так”. Хоча іноді найкращі ідеї йдуть від тих людей, які бачать все, але не дуже багато говорять і спостерігають. Один з великих  бейсболістів говорить – можна навчитися багато чому, коли ви просто  дивитеся.

Про роль емоцій у лідерстві

Чарльз Камарда: На орбіті дуже багато емоцій. Слід мати на увазі, що ми полетіли одразу після аварії «Колумбії», де ми втратили сімох друзів. З трьома з них я вчився разом. Для нас усіх, для всієї країни, це були дуже важкі часи. Ми знали, що ми повинні бути успішними і мали протестувати технології та впевнитися, що наступні екіпажі і наступні польоти будуть успішними. Так само, це були дуже важкі часи для NASA – люди там боролися один з одним, звинувачували один одного. Але на щастя, NASA обрала правильного командира для нашої місії. У нас була жінка-командир, їх за всю історію поки що було двоє на таких посадах. Так от, її емоційний інтелект був дуже високим, вона була дуже емпатійна до людей, до організацій, і вона всіх слухала. Інший командир не зміг би так добре відпрацювати цю місію, як вона.

Рут Готіан: Кожного разу, коли я говорила з Чарлі, він швидко забував, що він астронавт, ніби був одним з тих звичайних людей, які ніколи не покидали Землю. Хоча у мене нема такого досвіду, як у нього, ми швидко порозумілися. Можливо, це через його високий емоційний інтелект, що дозволяє йому говорити на одному рівні з іншими людьми.

Про політичне лідерство

Рут Готіан: Мені подобається брати  інтерв’ю у політичних лідерів інших країн, включно з Україною. Я чекаю, щоб ви мене представили вашому лідеру, хочу поспілкуватися з ним також. Чи можуть політики досягати багато чого? Так. Все базується на чотирьох елементах, які в них мають бути. Чи вони ставляться з пристрастю до того, що вони роблять і люблять робити. По суті, вони будуть робити це безкоштовно, якщо потрібно. Друге, якщо люди бачать проблеми, вони хочуть їх вирішити – це стосується того, як вони сприймають виклики і яку обирають стратегію. Третє – ви щоразу повертаєтеся до основ, до того, що ви вже раніше робили. Не зважаючи, чи ви перший день в космосі чи вже шість місяців, ви все одно пройдете необхідне тренування від самого початку.  І останнє – ви маєте  бути відкритими до нових знань і повинні розуміти, що вони можуть приходити від будь-кого.

Чарльз Камарда:  Я можу додати, що ваш лідер в Україні показує всьому світу, що таке лідерство. На жаль, більшість лідерів не розуміє того, що потрібна мужність, щоб захищати переконання, цінності і моральні основи.  

Наступна лекція в рамках проєкту ReІforceUA відбудеться 21 вересня і буде присвячена великій ремобілізаціі та шляху у наступне десятиліття глибокої трансформації. Спікер – доктор Марк Еспозіто, визнаний на міжнародному рівні як провідний світовий ідейний лідер у питаннях, пов’язаних із Четвертою промисловою революцією, змінами та можливостями, які технології принесуть у різноманітні галузі. Він є співзасновником і головним спеціалістом з навчання в Nexus FrontierTech, підприємстві зі штучного інтелекту, а також співзасновником і головою Ради стратегічного прогнозування Circular Economy Alliance.