Григорій Кукуруза з команди Ukraine Economic Outlook опублікував аналітику по економіці України за період війни (станом на 8 березня):

23 лютого–8 березня офіційний курс гривні залишається фіксованим на рівні 29,25 UAH/USD та 33,17 UAH/EUR відповідно. Нагадаємо, робота міжбанківського валютного ринку у період воєнного стану була призупинена. 

Паралельно, значна торгова активність підтримується на готівковому валютному ринку та криптобіржах. На що вказують суттєві коливання обмінного курсу по регіонах. Так, готівковий курс (купівля у населення) виріс за минулий тиждень з 29,50-30,75 до 31,50-39 UAH/USD. Курс продажу готівкової валюти виріс з 33,5-40,0 UAH/USD до 35,0-45,0 UAH/USD. 

Відзначимо, що найбільше зростання курсу спостерігається саме в містах, яким вдалось зберегти ділову активність. Або виступити транзитними точками міграції для громадян, які евакуюються до ЄС та Молдови. Так, населення з готівкою гривнею, прямуючи до кордонів, формує основний попит на готівкову валюту у Чернівцях, Вінниці, Львові та Ужгороді, адже у переважній більшості зарубіжних банків обмін гривні не підтримується. 

За даними ООН (на 08.03), з початку російської агресії Україну покинули 1,7 млн громадян. З них лише 50-70 тисяч перетнули кордон Росії/Білорусі, тоді як абсолютна більшість виїхала до Польщі (50%+), Угорщини (12%), Молдови (8%), Словаччини (8%) та Румунії (5%).  

Що стосується операторів готівкового ринку (як легальних, так і нелегальних, оскільки у більшості Західних областей обмін валюти переважно здійснюється через обмінники без ліцензій), то підтримка готівковою валютою з інших областей ускладнена низькою мобільністю, в тому числі через значну мережу блок-постів. Також, основна пропозиція готівкової валюти, яка раніше направлялась на ринок, зберігається у банківських індивідуальних сейфах. Відповідно, готівковий ринок балансується виключно через зростання обмінного курсу UAH/USD. 

Торги на криптобіржах гривні до стейбл-коінів зберігають середній курс 31,5-32,5 UAH/USDT. 

https://www.binance.com/uk-UA/trade/USDT_UAH

При цьому, дані по обсягам купівлі/продажу безготівкової валюти клієнтами банків за 24 лютого–4 березня дозволяють зрозуміти баланс попиту/пропозиції валюти реального сектору до завершення воєнного стану. Середньоденний обсяг продажу валюти знизився з $426 млн (05.01–23.02) до $219 млн або на 49%. Купівлі: з $509 до $77,2 млн або на 85%. Відповідно, середній профіцит валюти, який викуповують банки на власний баланс, складає $141 млн (або майже $1 млрд з початку війни). 

Важливо зазначити, що Національний банк не запроваджував норм по обов’язковому продажу експортної виручки. Однак, поточний курс, за яким можуть бути реалізовані кошти з валютного рахунку, складає 29,25 UAH/USD. Основний напрямок витрат, для яких здійснюється продаж валюти, – це підтримка фонду заробітних плат. 

Згідно опитування European Business Association (від 04.03), 63% компаній продовжують виплату заробітних плат у повному обсязі і лише 2% повністю призупинили виплати.  Імпортні платежі дозволені лише для визначеного постановою КМУ переліку критичних товарів (для чого банк може за заявкою клієнта придбати валюту у НБУ). 

https://eba.com.ua/pidtrymuyut-komandy-ta-armiyu-yak.../

Всього за 28.02-04.03 НБУ продав банкам $144 млн та €17,5 млн. Враховуючи викуп регулятором у банків профіциту валюти, чиста купівля у резерви за даний період склала $402,3 млн та €20 млн.

Не дивлячись на формально повне блокування імпорту, можна припустити, що зовнішні поставки базових товарів FMCG-сегменту (поза переліком критичного імпорту) збережуться. Так, власники великих торгівельних мереж з високою ймовірністю будуть використовувати власні заощадження /направляти оборотні кошти з інших зовнішніх активів на закупівлю та ввіз імпорту. Оскільки, не дивлячись на потенційні збитки (рівень цін на імпортні товари все ще залишається на попередньому рівні за курсу гривні 28,0-29,0 UAH/USD), матимуть місце демпінгові дії за частку ринку та майбутню лояльність споживача. 

Що стосується енергоімпорту, то поставки сировини на українські НПЗ зберігаються. Нагадаємо, у 2020 році 78% поставок бензину приходилось на Білорусь (ще 21% та 0,4% на Литву та Румунію відповідно, з яких можуть бути налагоджені поставки). По дизелю на Росію та Білорусь приходилось 42% та 35% відповідно (залишок у 10% та 12,5% на Литву та інші країни). Детально поточні джерела поставок сировини та нафтопродуктів не розкриваються. Однак, обмеження на продаж палива були зняті і дефіциту бензину/ДП не спостерігається. 

Одночасно, де-факто заблокованим залишається і експорт. Морські порти, на які припадає не менше 60% експорту (оцінка KSE), залишаються під обстрілами. За даними MarineTraffic руху суден до/з українських портів майже не спостерігається. 

https://www.marinetraffic.com/.../cen.../centery:46.7/zoom:7

Ускладнені й експортні поставки автомобільним транспортом через високе навантаження на пропускні пункти  (на які припадає до 38% експорту до ЄС). Міграція українців до країн ЄС сформувала на кожному з пропускних пунктів черги у 3-5 діб. Однак, в цілому експорт та імпорт автомобільними перевезеннями залишаються стабільними.  

Основною статтею витрат золотовалютних резервів НБУ наразі є обслуговування зовнішнього боргу. Чисті виплати (при де-факто заблокованих можливостях залучень на ринкових умовах) у лютому склали $1,58 млрд. Однак, зовнішні виплати рефінансуються в повному обсязі завдяки надходженням від МВФ та Світового банку (з нижчою ставкою обслуговування). Надходження $1,4 млрд траншу МВФ очікується вже 9-го березня. Також Світовим банком акумульовано $0,72 млрд бюджетної підтримки (з яких $134 млн безповоротного грантового фінансування). 

https://bank.gov.ua/.../mijnarodni-rezervi-stanovili-275...

Враховуючи жорсткі обмеження на імпорт, можна констатувати, що наразі підтримується профіцит валюти на безготівковому ринку при значному переважанні чистого попиту у готівковому сегменті.