Комунікація – це дорога з двостороннім рухом, а не монолог. Лідер, прагнучи донести свою думку, має бути готовим до питань. На онлайн-лекції «Публічна комунікація першої особи під час війни» для ЕВА Олександр Сударкін, викладач Бізнес-школи МІМ, директор програми МВА розповів про те, якими можуть бути ці питання, і як правильно побудувати відповіді на них.

Тип 1: «Зелене» або ж ідеальне питання. Його автор і справді хоче отримати відповідь. Саме питання емоційно виважене, зрозуміле вам і людям навколо. Ідея такого запитання – нам бракує інформації, надайте її.  На «легкі» питання треба відповідати легко: точно, чесно, коротко і просто. Пастка таких питань: спокуса мовця зануритися в надлишок деталей.

Тип 2: «Жовті» питання можуть бути дещо провокативними і такими, що містять натяк на образу. Можуть бути подані у формі не питання, а висловлювання на зразок «ми розуміємо, що компанія про нас не дбає». До «жовтих» можна віднести питання не за адресою, якщо мовець не знається на якихось профільних нюансах або відповіді на це питання ще взагалі немає, у тому числі, через обмежений доступ до інформації. Кожне «жовте» питання в основі містить «зелене» питання. Відповідати на такі питання можна за допомогою п’яти кроків: підлаштуватися і прояснити, чи правильно ви зрозуміли співрозмовника, і лише потім відповісти. Але слід пам’ятати, що задача лідера не просто відповідати на питання, а формувати певні наративи, а отже додати ключове повідомлення, що підсилить значущість відповіді.

Тип 3. «Червоні» питання – провокаційні, ставлять мовця у незручне становище, а його відповідь в принципі не цікава співрозмовнику. Тому тут марно шукати якогось конструктиву. Для того, кому поставили таке питання, найважливіше зберігати спокій, що може виявитися нелегким завданням. У цьому випадку задача лідера не просто реагувати, а вести за собою. Тому взаємодія з такими питаннями включаює у себе їх обробку, відповідь по суті (якщо вона доречна) і власне, перехід до ключового повідомлення, як у варіанті з «жовтим» питанням.