Самоорганізація і горизонтальні зв'язки, які українці демонструють як ефективну реакцію на виклики і небезпеки, цілком здатні стати рушієм і для нових форм бізнесу у майбутньому. Ідея «sharing economy» цілком має перспективу “прижитися”  в Україні, де є добре підготовлений грунт через досвід волонтерської спільнодії.

Думками про перспективи і засади «sharing economy»  в ефірі проєкту “МІМ. Економічний фронт” поділився Петро Кричун, к.е.н., викладач Бізнес-школи МІМ, президент ФПБАУ, CFO агротрейдингової групи підриємств, засновник Центру Податкових Консультацій. 

- Ідея соціально-економічних груп - це вже не фантазія, а те, що відбувається на даний момент. За всім у світі стоять люди. Буде з'являтися розуміння організацій як сукупності психік учасників цих організацій, які індивідуальні, але ними можна управляти.

- Процеси в Україні,  зокрема, волонтерський рух, показують, що ми здатні спільно фінансувати важливі соціальні, економічні та  військові процеси,  щоб добиватися тих задач і цілей, які на даний момент дуже важливі. Українці, загалом не дуже схильні до кооперації та об'єднання, зуміли віднайти цінність і силу, яку дає спільнодія. 

- Є теза, що нове молоде покоління не дуже прагне накопичувати активи,  тим не менш, воно здатне оплачувати користування активами, які належать іншим людям. Саме так функціонує «sharing economy». З віком у людей змінюються пріоритети: молодь  буде переходити в категорію тих, хто хоче не лише користуватися, але й мати блага у власності.

 - За твердженням дослідника Мансура Олсона, учасники великої групи будуть діяти заради досягнення спільних інтересів лише тоді, коли буде можливість отримати особисту вигоду. Насправді, те, що відбувається зараз в Україні, добра ілюстрація цієї тези. Ми всі як громадяни отримаємо вигоду від перемоги країни. Такий рівень вигоди перекриває будь-які інші процеси і для нас на сьогодні це ціль номер один. Завдяки цьому ми здатні зараз функціонувати як єдине ціле, як велика соціальна група. 

- Малі групи можуть досягати спільних інтересів  часто за рахунок інших груп, в тому числі, за рахунок усього суспільства. Якщо подумати над цим твердженням, то можна знайти безліч прикладів використання малими групами ресурсів всього суспільства,  в тому числі в нашій країні.

- Довіра – нова валюта майбутнього. І питання не лише в довірі, а й в авторитеті, який є активом майбутнього. Від того, наскільки вам довіряють, залежить те, наскільки люди будуть готові за вами йти і бути прихильниками ваших ідей.

- Логіка «sharing economy»:  є окремий ресурс, який має свого власника, а також тих, хто хоче ним користуватися. Цей ресурс який не існує сам по собі, а належить одній чи групі людей. У випадку, коли у ресурсу є група власників, то вони можуть зіткнутися з так званою дилемою, яку називають «трагедія спільного»:  якщо власники діють раціонально та незалежно, але намагаються досягти виключно особистих інтересів,  в результаті  вони вичерпують ресурс спільного активу, і зрештою, втрачають його. 

-  Нобелівська лауреатка у галузі економіки Елінор Остром виділяє кілька важливих принципів: це ефективна комунікація між всіма сторонами процесу, довіра у групі та  довгострокове планування. Важливо, щоб вигоду отримувала саме група і розподілялась вона відповідно до частки участі в цьому активі. Також мають бути прозорі й однакові для всіх правила. Але при цьому всьому має бути механізм застосування санкцій, визнаних всіма учасниками групи за недотримання цих правил. 

- Більшості з нас важливе відчуття причетності до чогось важливого, великого і помітного. Наприклад, якщо людина інвестує тисячу доларів в акції Apple і буде отримувати десять доларів дивідендів, як ви думаєте, що буде ціннішим – десять доларів чи відчуття, що я акціонер компанії? Я особисто для себе скажу, що для мене друге буде приємніше, і питання тут не в грошах. І більшість сучасних молодих людей, які насправді не хочуть мати власний бізнес, з радістю будуть вкладатися в цікавий, важливий і помітний проєкт і будуть дуже  задоволені, якщо він буде успішним.

- В чому я бачу силу економічних спільнот? Вони дають  вам можливість реалізовувати свої інтереси, ідеї, навички тощо. Часто ми не знаємо, де реалізовувати власні ідеї, а у групі людей є до кого звернутися. У спільноті є відчуття єднання, спілкування з однодумцями - це завжди добре. Я відчуваю це у повітрі, незважаючи на те, що в країні біда. 

- Спільнотам притаманний кумулятивний ефект від об'єднання зусиль. Це той випадок, коли 1+1=3. Коли люди гуртуються, їхній ресурс набагато більший. І це дає змогу говорити про якусь альтернативу індивідуальному підприємництву. Бо приватний підприємець ніколи не зможе фінансово боротися з групою людей, які профінансували проєкт.

- Кооперація і співпраця не дуже типова для нашого суспільства, принаймні, так було до війни. Зараз ми бачимо, що такий спосіб взаємодії розвивається. Кажуть, що наші діти дорослішають не у вакуумі, а в контексті тих національних правил, норм і прикладів, які вони бачать навколо. Тому,  чим більше діти  будуть бачити прикладів того, як люди об'єднуються і досягають спільних важливих результатів, тим більше у них будуть формуватися аналогічні навички.  

Більше інформації від Петра Кричуна та рекомендації щодо книг про економічні спільноти ви знайдете у записі ефіру «МІМ. Економічний фронт» на нашій сторінці у Facebook.