Викладач макроекономіки Бізнес-школи МІМ, головний економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар назвав 10 рішень уряду, які, на його думку, були дуже вдало застосовані українським урядом, та фактично врятували економіку під час війни. Йдеться про невійськові рішення, а саме:

1.Включення о 9:00 ранку 24 лютого заздалегідь розроблених «військових протоколів» Національним банком України. Що разом з таємним перемиканням на резервні сервери на Західній Україні системи електронних платежів (СЕП НБУ) не дало зупинитися роботі банківської системи ні на хвилину, навіть в найтяжчі перші дні. Вчасні тактичні рішення про дозвіл зняття готівки через АЗС та торгові мережі при банкоматах, що не працюють, та оперативне коригування/пом’якшення валютних обмежень лише доповнюють список заслуг Правління НБУ військового часу.

2.Термінове рішення Держприкордонслужби про спрощений перетин жінками і дітьми-біженцями західного кордону. Процедуру дозволили без закордонних паспортів та нотаріальних довіреностей від чоловіків, що пішли на фронт. Завдяки вчасному реагуванню, черги на кордонах із жінок та дітей займали години, але не дні та дозволили уникнути справжньої гуманітарної катастрофи.

3. Спільна розробка та впровадження протягом перших тижнів від початку війни Мінінфраструктури спрощеного способу перетину кордону водіями завдяки ситемі «Шлях». Це врятувало український експорт і доставку гуманітарних вантажів в Україну водіями-волонтерам.

4.Розробка Мінекономіки миттєвих заходів реагування на «бензинову кризу» перших двох місяців війни у вигляді зняття ПДВ, мит, спрощення правил ввозу, розмитнення та розрахунків. Домовленість з найбільшими мережами про «стелі цін». Завдяки цьому за місяць були стабілізовані і ціни, і обсяги поставок.

5.Миттєве реагування Мінцифри на вирішення питання поставки окремих дефіцитних видів озброєнь в перший місяць війни.  Нестандартне і безпрецедентне досі рішення Мінцифри про створення офіційного криптофонду дозволило оперативно збирати сотні мільйонів доларів. А також, уникаючи довгих бюрократичних процедур всередині країни, миттєво закупати необхідні види озброєнь, зокрема, тепловізори і дрони.

6.«Транспортний безвіз», який Мінінфраструктури протисли через структури ЕС. Завдяки цьому не зупинився транспортний потік вантажівок з гуманітарною допомогою та продукцією українського експорту, яка втратила морський логістичний шлях.

7.Морський «Зерновий коридор» (ОП, МЗС, Мінекономіки Мінінфраструктури), що дозволив вивезти мільйони тон української сільгосппродукції морем, і значною мірою врятував експортну виручку українських аграріїв.

8.Термінова програма пільгового кредитування за зниженими ставками та без застав торгівельних мереж, розроблена Мінекономіки. Це дозволило позбутися «тромбу неплатежів» та вимиванню обігових коштів у підприємств торгівлі у перший місяць війни. Якби не ця нестандартна і термінова програма, українці побачили б порожні полиці супермаркетів, а тисячі вітчизняних підприємств, що поставляли в них свої товари просто б збанкрутували.

9.Програма держпідтримки релокації виробництв з охоплених війною областей на захід України. Найцінніші та рідкісні виробництва країни, що вже потерпали від бомбардувань ворога, що не мали ні грошей, ні логістичних можливостей для релокації, отримали комплексну державну підтримку за спеціальною програмою, розробленою та втіленою Мінекономіки. Було врятовано понад 800 заводів та мільйони робочих місць.

10.Комплекс термінових нестандартних та своєчасних рішень Міненерго, Укренерго та приватних обленерго низки областей. Як приклад – управління графіками відключень київської приватної компанії YASNO. Це не дало «впасти» енергетичній системі України ні під час відключення найбільшої в країні Запорізької АЕС, ні під час масованих ракетних обстрілів ворогом енергетичної інфраструктури України у жовтні.

Нагадаємо, що Михайло Кухар викладає курс макроекономіки для слухачів програми МВА, набір на яку триває (до 30.11 діють гнучкі ціни). Деталі за номером +38 067 339-80-55 (можливе спілкування в месенджерах Viber, WhatsApp, Telegram)!