Інформаційні та біологічні технології – теми, до яких безупинно прикута увага усього світу, але глибина й інтерес до них не вичерпуються, скільки б про них не писали. Їм присвячений наш тижневий огляд світових видань.

У своїй статті «Велике розлучення між США та Китаєм» часопис Wall Street Journal звертає увагу на те, що технології нині є частиною великої політики. Зокрема, саме вони визначають глобальну політико-економічну конфігурацію, яку створюють США та Китай – два технологічні гіганти. Йдеться про те, що наш світ опинився на порозі двох абсолютно різних моделей – програмного та апаратного забезпечення для інтернету, електронної апаратури, телекомунікацій, соціальних мереж та навіть застосунків для побачень. Дарма, що всі провідні представники галузі, такі як Білл Гейтс та Джек Ма, говорять про шкоду від такої ситуації, прірва між двома типами технологій зростатиме протягом наступних 10 років.

Нині конфлікт розгортається у телекомунікаційній галузі, де США намагається повністю витіснити китайського технологічного гіганта Huawei через острах шпіонажу. Huawei позбавляється своїх ланцюжків постачання в США. Китай нині вживає активних заходів для виробництва власних напівпровідників та споживчої електроніки. Це – наслідок заборони для американських компаній працювати з китайцями, знову ж таки з міркувань кібербезпеки. Не сприяє залагодженню ситуації також розслідування компанії ByteDance, яка володіє популярним TikTok’ом та вимога до китайської компанії Beijing Kunlun Tech продати застосунок для побачень геїв через цензуру, що може призвести до шантажу американських посадовців, які користуються таким додатком.

Поки що американці попереду у цій боротьбі. Проте питання лишається відкритим. Адже ще 10 років тому Google був змушений піти з китайського ринку. Цей крок розпочав добу двох інтернетів, коли китайці створили Baidu, який практично витіснив американські пошукувачі та соціальні мережі. Наступним кроком був WeChat – мобільний застосунок, який поєднав функції месенджера, соціальних мереж та платіжного інструменту. У відповідь на заборони американського держдепу Huawei створив власний смартфон, вперше без використання американських компонентів. Нема де правди діти – заборона держдепу мала певні підстави. Від американських технологічних компаній вимагали надавати технології в обмін на доступ до китайського ринку.

Нині полем, де вирішиться питання технологічного домінування, є штучний інтелект. У Китаї інвестують мільярди у його розробку. Тут і дані популярних додатків стануть у нагоді. А продукти ШІ знайдуть широке застосування у медицині, віртуальній та доповненій реальності та автономному транспорті. Наступні 10 років будуть в цій царині вирішальними.

Financial Times у статті «Як РНК – кур’єр змінив правила гри на ринку вакцин» описує довгий процес створення вакцин та ліків. Біотехнології, які ще 2019 р. виглядали Попелюшками на фоні своїх ІТ-конкурентів нині чудово почуваються у ролі наречених для принців – професійних інвесторів. Що і не дивно: з одного боку ми чуємо про успіхи тих країн, де провели широкомасштабні кампанії із щеплення, а з іншого – маємо питання до ефективності та побічних ефектів вакцин, появи нових варіантів штамів та невизначеності щодо бізнес-успішності вакцин.

Не секрет, що до епідемії для фармацевтичних компаній та навіть науковців все, що було пов’язано з розробкою вакцин, не приносило ані грошей, ані слави. Досвід всіх тих, хто фактично створив компанію Moderna, якраз і є казкою про таку біотехнологічну «Попелюшку». Все почалося з дослідницької роботи над РНК-кур’єром (messenger RNA або mRNA). Каталін Каріко, яка присвятила справі більш як 15 років, не завжди могла знайти фінансування на цей напрямок роботи. Саме цей кур’єр транспортує інформацію ДНК до «фабрики білків» в організмі. Далі дослідниця працювала з Дрю Вейссман, який займався дендритними клітинами, що відіграють важливу роль в імунній системі. Разом вони відкрили, що завдяки хімічним змінам РНК-кур’єр може «обдурити» імунну систему та не викликати відповіді з боку організму. Таким чином, з’явилася можливість використовувати кур’єра для лікування. Деррик Россі, який ніколи не чув про Каталін Каріко та її колегу, займався стовбурними клітинами. Його ідея полягала в тому, щоб використати РНК-кур’єр для створення таких клітин. Наступним кроком переходу від наукових досліджень до препарату, зокрема вакцини, став пошук фінансування.

У якості «феї» їм допоміг один із стовпів біотеху Боб Ленгер, який одразу побачив потенціал. Він познайомив Россі з венчурним капіталістом Нубаром Афеяном, який у 2010 р. заснував компанію Moderna, де його основною метою була комерціалізація наукових відкриттів. Стефан Бенсел, СЕО Moderna, до участі у Давоському форумі у січні 2020 р. гадав, що з COVID-19 впораються так само швидко, як і з попередніми пташиним та свинячим грипами. Проте, фахівці з інфекційних хвороб змогли переконати його, що на рівні Уханю все не закінчиться через широку мережу авіасполучень міста з усіма центрами Європи, Америки та Азії.

Через моторошний епідеміологічний прогноз Moderna взялася за розробку вакцини на основі РНК-кур’єра ще до оголошення пандемії. На сьогоднішній день вакцини, розроблені на основі РНК-кур’єра, довели свою ефективність. Нині молода, за стандартами галузі, компанія має ринкову капіталізацію $63 млрд.

Коли «велика фарма» побачила потенціал нового підходу до лікування, то і собі вступила у гру. Зокрема Pfizer підписав партнерську угоду з BioNTech, яка шукала ліки від раку на основі РНК-кур’єра, на суму $425 млн. Проте, попри успіхи, на компанію чекають важкі часи у майбутньому, адже розробка ліків – це довгостроковий проєкт, де шанси на успіх геть не гарантовані. Хоча є сподівання, що технології на основі РНК-кур’єра можуть бути корисними у створенні онкологічних або кардіологічних ліків, багато фахівців не поділяють ентузіазму. Однак всі погоджуються, що був здійснений серйозний прорив, та що технологія отримає необхідне фінансування та увагу з боку інвесторів.