Можливості залучення капіталу у стартап є завжди: там, де проєкт замалий для венчурних фондів, завжди можна знайти «ангела» або заручитися підтримкою користувачів краудфандингових платформ.

В ефірі «МІМ. Економічний фронт» інвестиційний банкір і технологічний підприємець із Силіконової долини Ерік Кадиров розповів про те, з чого слід почати у пошуках капіталу, а також про інструменти, на які варто звернути увагу тим, хто прагне інвестувати.

Публікуємо вибрані цитати з розмови, а ефір повністю можна переглянути за посиланням.

- Слід розділяти технологічні і не технологічні стартапи, як то будівельна галузь чи сільськогосподарська. Для нетехнологічних крім банківської підтримки є також фонди прямих приватних інвестицій, торгово-експортне фінансування або євробонди, якщо це бізнес більшого розміру. Якщо ж говорити про техно стартапи, які мають ноу-хау чи чи якісь програмні рішення, то у першу чергу йдеться про венчурне фінансування – так звані фонди венчурного капіталу.

- Стартап починається з ідеї – це посівна фаза, або ж сід-стадія. Тут існує чимало способів фінансування, ті ж «ангели» – приватні інвестори, які не мають фондів, але активно інвестують. Переважно це невеликі чеки на 50 чи 100 тисяч доларів.  Для початківців є також чимало програм-акселераторів, які працюють зі стартапами на ранніх стадіях. Найвідоміший, певно, це американський Y Combinator, регіональні акселератори, європейські і так далі. На ранніх стадіях не вдасться отримувати фінансування у венчурних фондах, вони хочуть бачити, що у компанії є клієнти, зростання, команду, яка працює.

- Останнім часом з’явилися нові механізми, наприклад, токенізація акцій – це прямий продаж акцій інвесторам, так звані угоди ICO чи STO, security token offering. Також є краудфандингові платформи, фонди вторинного венчурного капіталу. Вони теж інвестують і зазвичай розглядають чеки більшого розміру після раунду А. У бідь-якому випадку і на будь-якому етапі діалог з фондами і коментарі від них можуть бути дуже корисними для компаній, оскільки ті мають великий досвід та експертизу.

- Якщо є націленість на пошук капіталу у фондах, рекомендую йти широко і пропрацьовувати їх десятками. Можна починати зі стандартного листа, але тут варто враховувати, що може пройти багато часу, доки на нього дадуть відповідь – на комунікацію можуть піти місяці. Тому добре, якщо вас зможе хтось відрекомендувати, або якщо ви маєте вихід на першу, другу чи третю особу в фонді.

- Венчурні фонди почуваються добре останніми роками. З’являються хаби, які інвестують у Європі – Лондон чи Цюрих, наприклад. У східній Європі, у Варшаві, з’явилося чимало фондів з великими портфелями. А ще Азія – Сингапур, Гонконг.

- В Україні динамічна ІТ-індустрія – багато цікавих команд та історій успіху. Так, тут менше «єдинорогів», але я сподіваюся, що після війни Україна стане найбільшим ІТ-хабом ноу-хау у Східній Європі.

- Війна впливає на інвестиційний клімат – є великий інтерес з боку інвесторів і фондів, які, можливо, будуть брати участь у відновленні країни. Але доки йде війна, напевно, великі проєкти поки неможливі. Стартапам в цьому плані простіше, бо компанія може переїхати і частина співробітників також. В України нині безпрецедентна підтримка. Зараз іде переформатування безпеки в Україні, але також і у світі. Слід очікувати далі підтримки і з боку тих, хто пішов з російського ринку, а це тисячі компаній.

- Ми вступили в епоху безпрецедентних змін. Я називаю це епохою тотальних змін або кембрійський вибух, бо те, що відбувається зараз, подібно тому, що сталося півмільйона років тому. У фінтеку ми бачимо багато тисяч компаній, вони невеликі, але вони здатні змінювати сектори. Наприклад, банк Credit Suisse, капіталізація якого 35 млрд дол. І для порівняння, банк Revolut, де нема стільки співробітників, але вартує це значно більше за класичний і авторитетний банк. І так відбувається у  багатьох інших секторах, в енергетиці. Відбувається велика швидкість змін – багато того, що змінює те, як ми живемо. Я особисто намагаюся передбачити, які компаній будуть «гуглами» у майбутньому, через 3-5 років.