Про цифрову стратегічну автономію та суверенітет у цифрову епоху говорив під час своєї лекції у рамках проєкту ReІnforceUA Пол Тіммерс – науковий співробітник Оксфорду, професор Європейського Університету Кіпру, старший радник EPC Brussels, президент наглядової ради Естонської академії електронного урядування, член Консультативної ради EU Cyber Direct та генеральний директор IIVII.

Публікуємо обрані тези, якими експерт поділився під час лекції:

Чому тема суверенітету стала непокоїти людство, хоча ще декілька років тому це не було настільки важливим? Тому що через війну росії проти України ми почали бачити справжню загрозу йому. Є також кіберзлочини, КОВІД-19, зміни клімату, але це все безкордонні загрози, їм однаково до суверенітету, вони чинять тиск на всі держави.

Суверенітет як явище розвивався протягом століть – після багатьох воєн, після Вестфальського миру 1684 року було встановлено кордони та незалежність держав. Держава є важливою. Люди хочуть її мати. Тому це і називається народним суверенітетом.

Євросоюз – це спільний суверенітет. Наприклад, у Європі не можна заблокувати торгівлю на внутрішніх ринках, бо у нас є свобода переміщення товарів, людей. Всі разом вирішують як організувати ринок. Це є економічною основою ЄС. Суверенітет надає переваги.

Але країнам потрібна і зовнішня законність. росія не визнає суверенітету України, але ми всі визнаємо. І це важливо.

Суверенітет буде продовжувати розвиватися разом з цифровим світом.

Має бути стратегічна автономія – це засіб створити і захистити суверенітет. Це значить, що ви маєте певні засоби, щоб вирішувати і діяти у площині важливих для вашого суспільства та демократії цінностях. Як досягти стратегічної автономії? Відповідь дуже проста – робіть все самі. Це нереально для ЄС, хоча може реально для США чи Китаю. Все, що стосується цього поняття, пов’язано з управлінням ризиками: ви сподіваєтеся на краще, але реальність вказує, що цього недостатньо. Ви втрачаєте контроль над великими компаніями, китайськими наприклад. Якщо ви недостатньо сильні у чомусь, ви знаходите того, з ким ви можете працювати – тоді це називається «стратегічними партнерствами». Для них ви шукатимете тих, хто думає як ви і не загрожує вашому суверенітету.

Ви можете мати залежність від інших зовнішніх країн, які не думають, як ви. Тоді вам треба думати, що робити з такими взаємозалежностями.

Якщо хочете вирішити проблему, зробіть її більшою, глобальною.

Домен .eu – ось це приклад глобального співробітництва. Ви бачите домен і розумієте, кому він належить. ЄС в минулому йшов шляхом управління ризиками. Та сьогодні наші критичні структури не достатньо захищені і ми маємо краще охороняти дані. Отже, ми створюємо стратегічні партнерства – Європа шукає стратегічних партнерів і працює разом з США, наприклад, у напрямку чипів. США стали важливим надавачем цифрових технологій для усіх – велика цифрова залежність зростає за останні роки і зменшити її так просто не вийде. Тому ми говоримо про цифрове стратегічне партнерство з США. І є також глобальне цифрове спільне: чи можемо ми створювати простори даних для штучного інтелекту, чим володіє весь світ? Раніше говорили про кіберпростір як територію, де уряди не повинні мати місця. Але цифрове кіберспільне – те, на що зараз звертають увагу і на рівні держав.

 Компанії вже не можуть ігнорувати екологію, геополітику – бізнес моделі змінюються, а компанії працюють більше в партнерстві з урядами.

Стосовно клієнтів – вони хочуть мати кращі альтернативи. Тобто чи є бізнес в одній системі з ними – це нині має значення, як і те, що ви даєте кращу альтернативу і щось, засноване на цінностях.

Демократія і громадянин, який є самосуверенним,  є основою державного суверенітету і легітимізує принаймні держави ЄС. Нам потрібно навчати цінностям ЄС і суверенітету інших. Освічене населення і  освічені громадяни – це краще, що може бути у нас. Молодь вважає, що ЄС має бути активним глобально, і має технологічний оптимізм щодо майбутнього, але також поважає коріння і спадок.