Як відмова від готівки та перехід на цифрову валюту Центрального банку відобразиться на фінансових операціях і житті людей? Які ризики та переваги несе в собі така новація? Про це у рамках iForum-2023 розповів викладач МІМ Сергій Бондаренко. Зібрали для вас основні тези його виступу «За зачиненими дверима: невидимі події та наслідки CBDC».

Ми переживаємо період цифрової трансформації. Central bank digital currency (CBDC) або Цифрова валюта Центрального банку – це відповідь центральних банків на появу біткоїна та розвиток криптовалют. Їм щось треба з тим робити, бо вони не можуть впоратися з розвитком децентралізованих незалежних цифрових активів. Багато питань, якою буде взаємодія CBDC з криптовалютами, тому що останні не можна знищити. А також, яким буде вплив на бізнес, приватне життя, якими можуть бути нові обмеження, невідомі зараз, але пов'язані з цим впровадженням.

Багато країн долучається до розробки та досліджень. А ще CBDC поступово стає частиною політичної дискусії – принаймні два кандидати в президенти Сполучених Штатів обіцяють покласти край розвитку CBDC. Бо, з їхньої точки зору, це вважається неприйнятним у тому вигляді, в якому зараз пропонується.

Коли з'явився біткоін, всім стало зрозуміло, що формат грошей змінюється. Це відбувалося на тлі величезної економічної кризи і стало величезним ляпасом банківській системі. Ця трансформаційна хвиля досі триває серед банківських установ і центральних банків, які отримали стимул розробляти щось подібне біткоіну або криптовалютам. Але не слід обманюватися, бо це зовсім інша річ – там немає під капотом ані блокчейну, ані децентралізованого консенсусу.

CBDC є в двох варіантах, які передбачаються  багатьма центральними банками. Роздрібні CBDC використовуються будь-ким: приватними або юридичними особами для повсякденних розрахунків. Оптові CBDC призначаються для взаємних розрахунків між фінансовими установами, банками та всередині банківської системи. 

Що  мотивує центральні банки, або що вони видають за мотивацією того, чому вони це роблять? Чесно кажучи, центральним банкам потрібно зараз прикладати багато зусиль, щоби продати нову концепцію. Бо це не відбувається природно, як у той момент, коли з'явилася банківська система: у нас вже були гроші у статусі глобального консенсусу і всі поділяли відношення до цих грошей. Банки ж взялися за те, щоб допомогти нам зберігати і впорядкувати керування ними. Тобто гроші ніколи не походили саме з банків, які у свою чергу, не були їх джерелом. Ми самі наділяємо гроші цінністю через глобальний консенсус.

Безготівкове суспільство – це перше, що вони хочуть зробити. Далі йдеться про скорочення витрат на підтримку та друк грошей, на їх обіг. Фінансова інклюзія промотується так, що всі, хто зараз не має доступу до банківських послуг, отримають його, якщо  користуватимуться CBDC. А це – майже половина населення Землі, яка не має доступу до інтернету, смартфонів або інших пристроїв для користування цими цифровими валютами. Я не знаю, як вони збираються це робити. Краще було б, якби уряди цих країн сфокусувалися на тому, аби не було так багато бідних людей і у них був доступ до звичайних банківських установ.

Прозорість програмованих грошей – це декларований шлях до боротьби з фінансовими злочинами, відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. У світі щорічно «відмивається» десь три трильйони доларів. Заходи з боротьби дозволяють повернути тільки 300 мільйонів грошей. Це дуже невелика частина. Тотальний контроль за грошима і тотальна прозорість для всіх розрахунків, навіть готівкових, може спричинити деанонімізацію грошей, певний примус і певне обмеження для користувачів, коли це заманеться уряду або банкам.

Величезне питання виникає щодо приватності. Як буде побудована система? Скоріш за все, це буде інструмент впливу на людей та бізнеси з боку центральних банків або урядів. Усе буде прозоро і достеменно відомо. І це є проблемою. Зараз в Китаї вже є приклади, коли гроші мають свій період валідності, після чого вони просто зникають з вашого гаманця. У залежності від соціального рейтингу, може бути більш чи менш довготривале збереження. Інший приклад програмування – коли можна застосовувати обмеження на певні витрати. Приміром, роботодавець, сплачуючи вам заробітну платню, може сказати, на що ви можете, а на що не можете витрачати зароблене. Це робить CBDC менш універсальним платіжним засобом, аніж зараз, коли ми можемо купити та продати будь-що за гроші.

У дослідженні щодо ставлення людей до ідеї CBDC, тільки 42% сказали, що вони “за”. 34% опитаних – проти. 24% – не відповіли. Але зверніть увагу, лише 13%  людей сказали, що вони розуміються на тому, чим є CBDC. Це не дуже гарна ситуація як для центральних банків, так і для нас, тому що нам потрібно в цьому розбиратися. Поки ми займаємося криптою і спостерігаємо, як швидко все рухається у цій сфері, за зачиненими дверима в центральних банках розробляється дещо інше стосовно наших грошей. Це може бути зовсім неприємна річ. Тому я вважаю, що навчання – це світло. І через те я займаюся едукацією в області крипти, блокчейну, біткоіну. 

Переглянути запис виступу повністю можна за посиланням, а поглибити знання щодо цифрових грошей і прослухати курс від Сергія Бондаренка можна під час навчання у МІМ. Для того, щоб отримати більш детальну інформацію, залишайте заявку на сайті: https://mim.kyiv.ua/programs або звертайтеся за номером +38067 339 80 55. До 29 вересня діє період вигідних цін!