Нестримна спека по всій Європі, лісові пожежі через підвищену температуру в Канаді, зливи, ураган –  які ще малоприємні сюрпризи нам готує погода? А чи настільки вони неочікувані та чи варто ними взагалі перейматися, запитують автори статті «Наука прогнозування дедалі екстремальнішої погоди» у FT. Очевидно, що завдяки супутникам якість прогнозів значно покращилася. Так, хвилю надзвичайної спеки передбачили за декілька днів та з точністю щодо температур, які лякали. П’ятидений прогноз погоди нині має 90-відсоткову точність. Дуже зручно та доречно, якщо взяти до уваги, що вплив дванадцяти випадків екстремальної погоди за минулий рік коштував американцям один мільярд доларів. Хедж-фонд Citadel винайняв у 2017 р. команду метеорологів, чим значно посилив свій відділ торгівлі біржовими товарами, що принесло йому половину 16-мільярдного прибутку. Окрім супутників метеослужби, зокрема у Великій Британії, планують використовувати ШІ. Найголовніша проблема полягає у хаотичності погоди, де той, набридлий всім, метелик може спричинити шторм. Через те вкрай важливою є чистота даних.

 WSJ пише, що сталеливарна промисловість США переживає часи оптимізму. Виробники сталі очікують зростання попиту на їхню продукцію за рахунок великих урядових інфраструктурних проєктів, збільшення виробництва автомобілів та заводів з виробництва електричних батарей. Такі сподівання – наслідок переносу виробництв на територію США, зокрема будівництва заводів з виробництва напівпровідників та обладнання для альтернативної енергетики. Хоча вартість акцій сталеливарних гігантів відставала на 18% від індексу S&P 500, переважно, саме перспективи великих проєктів створюють позитивний настрій та очікування інвесторів.

На тлі новин про поступовий переніс виробництва напівпровідників до США, Китай стикнувся з неочікуваною проблемою – туди не хочуть їхати, особливо представники західних країн. Попри те, що всі ковідні обмеження були зняті, кількість відвідувачів практично не змінилася. На це вказують я на ще одну ознаку «розлучення» з другою економікою світу. Наслідки є не лише для туристичної галузі. Прямі закордонні інвестиції зменшилися зі 100 мільярдів доларів у першому кварталі минулого року до 20 мільярдів за той самий період цього року, констатує WSJ. Внаслідок такого «недовідвідування» та «недоівестування» економіка страждає на стагнацію, посилену кризою ринку житла, високим рівнем безробіття серед молоді та серйозною загрозою дефляції. Щодо туризму, то кількість рейсів до Китаю ще не відновилася після ковіду через брак попиту. Діловий туризм сяк-так тримається, проте лише тоді, коли цього не уникнути. Причини падіння інтересу – політичні. Ніхто не хоче ризикувати зайвий раз, особливо після рейдів китайської поліції до офісів міжнародних консалтингових фірм та вибіркового переслідування західних компаній. «Люди без потреби сюди не їздять» – вердикт широкого світу. Невже на нас чекає нова доба «закриття» Китаю?