Переговорам між російським та американським президентами, як не дивно, більше уваги приділив Financial Times, ніж Wall Street Journal. Україна знову опинилася на перших шпальтах, а це, зазвичай, не свідчить про щось хороше.

Сама назва великої статті – «Джо Байден висловлює дипломатичну згоду на план переговорів Росії та НАТО» наводить на невеселі думки. Так, йдеться про те, що Джо Байден пішов на значну поступку Москві, і що ця поступка має попередити напад на Україну. Цією поступкою він подає сигнал про готовність скликати переговори союзників НАТО для обговорення пересторог Путіна щодо вступу України до Альянсу.

У своїй промові у середу, після двосторонньої розмови з очільником Росії, американський президент заявив, що він сподівається оголосити про переговори на високому рівні до п’ятниці. Темою цих переговорів стане «занепокоєння Росії щодо розширення НАТО».

Під час переговорів також зроблено спробу «напрацювати якийсь компроміс щодо зменшення градусу на східному фронті», додав Байден.

Американський президент має надію, що до переговорів, окрім НАТО та Москви, долучаться принаймні чотири ключові члени Альянсу, проте відмовився казати які саме.

Москва хоче отримати від НАТО гарантії, що вони не будуть розширюватися на Схід, а  також утримаються від розміщення військ та техніки, які можна буде використовувати для атаки на Росію із сусідніх країн.    

У середу Путін знову повторив свої страхи щодо вступу України до НАТО, після чого, за його словами «будуть розміщені відповідні військові контингенти, бази та зброя, що становить для нас загрозу. Ми виходимо з того, що наше занепокоєння почують хоча би цього разу».

Хоча Путін вже десять років вряди-годи вимагає подібних переговорів, розмова про «червоні лінії» почалася після того, як останнього місяця США повідомили своїм союзникам про те, що Москва накопичила на своїх кордонах 175-тисячне військо для можливого нападу на Україну на початку наступного року.  

Путін сказав, що розмови про напад – провокація, але і не відмовився прямо та однозначно від  військових дій. Він заявив, що Росія «має право забезпечити свою безпеку … у середньо- та довгостроковій перспективі».

Один високопосадовець НАТО зі східноєвропейської країни сказав у коментарі Financial Times, що «за жодних умов не можна допустити будь-яких переговорів щодо гарантій європейської безпеки». Будь-які розмови про «компроміс з Москвою мають бути припиненні одразу», сказав він та додав, що цю точку зору поділяє ще принаймні шість країн-членів НАТО.

Путін заявив, що Росія надішле США проєкт угоди про безпеку «протягом декількох днів» після того, як проведе переговори з Байденом «по суті» під час дзвінка. Обидва лідери погодилися «створити структуру, яка буде займатися цим питання у найприскіпливіший спосіб», – додав Путін.

Хоча високопосадовець з адміністрації Байдена раніше говорив про неприйнятність розмов про червоні лінії, Білий дім готовий шукати дипломатичних інструментів переконати Путіна не нападати на Україну.

Байден виключив можливість одностороннього використання сили для протистояння Росії, натомість він зосередився на тому, щоб пояснити у чому, за його словами, полягатиме серйозність наслідків для Путіна у разі ескалації конфлікту в Україні.

Зокрема йшлося про збільшення військової допомоги Україні, укріплення американської присутності у країнах НАТО для того, щоб заспокоїти країни східного блоку, та про створення пакету економічних санкцій.

За офіційним повідомлення, санкції стосуватимуться боргу, банківських операцій та спроби заблокувати використання Північного потоку-2, який зв’язує Росію та Німеччину, але ще не введений в експлуатацію.

«Я чітко пояснив: якщо він нападе на Україну, то зіткнеться із суворими наслідками… ще небаченими економічними наслідками»,- сказав Байден журналістам у середу. «Я не маю сумнівів, що він почув мене», додав американський президент.