Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану – роз’яснення юриста

06 квітня 2022

На прохання глядачів проєкту «МІМ. Економічний фронт» ми попросили нашого викладача, юриста з багаторічним досвідом, Володимира Посполітака прокоментувати прийнятий закон «Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану» і роз’яснити, на що треба звернути увагу як працедавцям, так і найманим працівникам.  Детальний розбір важливих нюансів ви знайдете у відеозаписі, а окремі тези ми публікуємо у нашому матеріалі. Нагадаємо, що ЗУ про «Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану» був прийнятий 15 березня 2022 року, а вступив в дію 24 березня. Він визначає нові правила трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

- Усе, що прописано в законі, це спеціальні норми. Те, що вони не перекривають, ми беремо з Кодексу Законів про Працю, Закону про відпустки, Закону про оплату праці, Закону про профспілки. Відповідно, ці всі закони діючі, а новий документ перекриває частину норм трудового законодавства, яке діяло до 24 березня. У разі суперечностей надаєте перевагу новоприйнятому Закону.  

- Щодо особливостей укладення договору в умовах воєнного стану. У КЗпП є 24 стаття, з якої не можна зрозуміти, що таке усна, а що таке письмова форма встановлення трудових відносин. Чітко пишеться в яких випадках має бути письмова форма. Усну форму в теорії розглядають тоді, коли працівник не написав заяву, а керівник видав наказ і написав «оформити». Якщо закінчується дія цього закону, то постає питання, що роботодавцю треба буде бігати за цим працівником і, якщо він підпадає під письмову форму, просити його, щоб він підписав трудовий договір. Як мінімум сторони мають контактувати між собою, тому не велике питання підписати одразу форму трудового договору, там де це вимагається статтею 24. І ви будете точно знати, що після закінчення дії закону у вас все плавно увійде у кодекс законів про працю й не буде виникати інших питань.

- Я би радив всім керівникам і кадровикам переглянути цей закон, і там де визначено «може» підкреслити зеленим маркером, а там,  де «зобовязаний» - червоним. І ви на основі цього прочитаєте цей закон зовсім з іншим баченням.

 - Стаття 2 ЗУ «Особливості трудових відносин в умовах воєнного стану» - це про те, чому ви берете на роботу людину на місце не звільненого співробітника.  Зокрема,  на місце людини, яка ще працює, але десь зникла, з якою ви не маєте контакту, і якій ви повинні обліковувати час, що вона би мала бути на роботі. Це потрібно для того, щоб потім реалізувати норму, коли можна буде звернутися до країни-агресора і стягнути компенсацію. А рахувати треба з того часу, як людина зникла і від цього часу ви припиняєте з нею трудові відносини (це нове визначення), але не розриваєте їх. Це треба для того, щоб порахувати, скільки тій людині стягнути грошей з росії, коли будуть відповідні репарації. 

Довідково: Володимир Посполітак к.ю.н., доцент, завідувач кафедри гуманітарного розвитку Бізнес-школи МІМ, Голова третейського суду СРО «ПАРД», член Експертної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.