Порівняно з конкуренцією технологічних гігантів Китаю, все інше – дитяча забавка у пісочниці. Але чи завжди це на краще, - запитують читача журналісти Financial Times, і одразу ж пірнають у пошуки відповідей.

Протягом довгого періоду китайські технологічні гіганти створювали образ суперсучасного, молодого, активного та багатого Китаю. Alibaba, Tencent, ByteDance стали синонімами найновіших технологій та найсучасніших бізнес-підходів. Для випускників найкращих китайських університетів робота в одній з цих компаній довгий час була омріяною вершиною. Шлях до неї був подібний до сходження на Джомолунгму – 4 раунди інтерв’ю, письмовий екзамен та перемога над більш як 80 конкурентами. Але у перші ж місяці виявляється, що конкуренція лише починається.

У багатьох технологічних гігантів існує система рейтингування, коли солідні премії отримує більшість працівників, а ті 10%, кого керівництво визначило як «невдах» не отримують нічого. Для багатьох це означає натяк на звільнення. Але найголовніше у компаніях заохочують конкуренцію до такої міри, що співробітництво вважається ознакою слабаків та невдах.

Система рейтингування - лише одна з практик китайської бізнесової, а радше, традиційної культури, яка призводить до катастрофічних  перевантажень, зловживань владою та сумних наслідків для здоров’я. Популярний колись мем «996», або з 9 до 9, 6 днів на тиждень, перетворився на новий: «996 ICU» (ICU – реанімація). Ба більше, молодше покоління (ті, хто народився після 1995 р.)  створили нечуване для Китаю – почали збирати звинувачення в експлуатації проти 200 технологічних компаній.

Проблема не лише у перенавантаженні. Робота, яку виконують більшість випускників престижних вишів, рутинна та не потребує рівня підготовки, який мають ці випускники. Часто-густо вони називають себе «пейзанами від програмування», а молоде покоління затаврувало технологічних гігантів як великі фабрики. Так зневажливо називають компанії як Alibaba, Tencent та Meituan, що фактично винайшли мобільний ринок. 

Але прірва між тими, хто започатковував ці компанії та нинішнім молодим поколінням лише зростає. Всі цінності, які сповідують ті, хто розпочинав цей бізнес, чужі для тих, хто мав би продовжити традиції.

Американська Кремнієва долина довго правила за взірець та джерело натхнення для китайських гігантів. Доходило аж до прямого копіювання – подібно до відновленного гаража Білла Хьюлетта та Дейва Паккарда у Пало Альто, квартиру, де Джек Ма почав свій бізнес, також перетворили на музей. Спільним є і тип проблем, з якими стикаються компанії по обидва боки Тихого океану, але на Заході ситуація краща через повільніші темпи зростання. Так, лише за період 2019 – 2021 років, кількість співробітників ByteDance зросла з 60 000 людей до 100 000, тоді як Google подвоїв кількість своїх працівників за 4 роки, тобто мав час давати раду проблемам.

Така ситуація – не єдине, що робить корпоративну культуру нестерпною для молоді. Зокрема відбувається явище, яке нині часто називають інволюцією. Тобто, обсяг трудових ресурсів, які залучаються до створення економічного продукту збільшується, а обсяг самого продукту – ні. Така ситуація свідчить про відсутність інновацій.

Багато хто вбачає у цьому результат занадто жорсткої конкуренції за вкрай обмежений ресурс. У даному випадку за ресурс змагається все населення Китаю і найпростіший висновок – у Китаї забагато людей. Проте технологічні гіганти і стали гігантами завдяки такій кількості населення, якій потрібні були споживчі товари та послуги. Так само, як і від кількості випускників, які претендують на робочі місця у компаніях, та між якими штучно створюється конкуренція. Популярною практикою є так звані «кінські перегони», коли одне і те саме завдання отримують різні команди, або на ринок випускаються два конкуруючі продукти, а переможець лише один. Інша практика нагадує процедуру виборів Папи у Ватикані – на декілька місяців команди перебувають практично ув’язненими задля створення того чи іншого особливого проєкту. 

Створена штучно атмосфера «банки з павуками», перевантаження та брак «місць під сонцем» породжує нову тенденцію – молодь віддає перевагу роботі у державному секторі. В найпрестижнішому Пекінському університеті кількість випускників, які підписували контракти з держсектором зросла з 11% до 17% лише за чотири роки.

Китайська влада, дарма, що країна має трудове законодавство соціалістичного штибу із захистом працівників, намагаються догодити технологічним компаніям, адже від економічних показників регіонів залежать їхні кар’єри. Але під час «полювання» на Джека Ма та інших технологічних скоробагатьків, до уваги широкого загалу потрапила переписка голови людських ресурсів Alibaba, де обговорювалося саме примусове рейтингування. Високопосадовці компанії заявили про послаблення цієї системи та запропонували акції молодшим співробітникам. Речник компанії заявив про те, що людські таланти – головний актив компанії. Є також підґрунтя вважати, що прихід молоді змінить управлінські практики компанії, адже людей треба не лише запросити, але й утримати.