Компанії, які вийшли з росії у зв'язку з санкціями чи через зовнішній тиск на них, навряд чи повернуться туди у найближчі роки, навіть якщо і озвучували такі наміри раніше. Про це в ефірі Вікна. Новини розповів Денис Довгополий, СЕО і засновник Unicorn Nest та випускник Бізнес-школи МІМ.

З початку відкритої збройної агресії росії проти України 798 компаній пішло чи перебувають у процесі виходу з російського ринку. Залишаються працювати там 245 міжнародних організацій, більшість з яких мають американське походження. Також рейтинг антилідерів очолюють французькі та німецькі компанії.

Діяльність Дениса Довгополого від березня цього року націлена на те, щоби якомога більше міжнародних бізнесів покинули токсичний російський ринок і припинили своєю діяльністю підтримувати російську економіку, а отже і збройну агресію проти України.

Про стратегічні цілі

Одне крило нашої групи вважає, що ми повинні не лише виштовхувати компанії, але й руйнувати економіку росії. Тільки розвал економіки росії і припинення  державності як інституції, включаючи масовий голод і масові безлади, можуть розвалити цю країну і припинити нашу війну. До цього залучено від 5 до 10 тисяч осіб. Всі обирають собі досить цікаві цілі, які мають суттєвий вплив на економіку - звертають увагу на тих, чий вихід може дати сильний  економічний чи політичний збиток. Наприклад, йдеться про компанії, після закриття яких тисячі співробітників опиняться на вулиці без засобів для існування. Ці - у високому пріоритеті. Або компанії, які працюють на «воєнку» чи займаються критичним імпортом. Припустимо, після зупинки підшипникового заводу можна не просто позбавити економіку кількох десятків мільйонів доларів, але й зупинити ліфти, ескалатори, конвеєри та інше.  По серйозним компаніям йде серйозна робота у тому числі з боку українського МЗС, які пишуть листи, тобто є компанії, які насправді треба виштовхнути.

Про перспективи повернення бізнесу до росії

Більшість компаній, які йдуть, навряд чи повернуться. Бо рішення про вихід чи входження на якийсь ринок приймає рада директорів, і насправді в цієї ради директорів і в акціонерів дуже довга пам'ять. Якщо вони зазнали збитків від виходу з якогось ринку, то їм доведеться дуже довго забувати про це, зализувати рани і зважувати все наново. Тобто, ті компанії, які роками заходили ще в 90-ті і згорнули свою діяльність за кілька місяців, за моїми оцінками повернуться не раніше, ніж через кілька років  після того, як політичний режим у росії буде скинутий. Тобто навіть не за умов, що все вирівняється і вони зможуть повернутися за півроку, що технічно можливо. А скоріше тоді, коли країна розвалиться, закінчаться масові безпорядки, все повернеться в якусь норму. Лише після цього вони почнуть процес щодо прийняття рішень про вихід на ринок та інвестування знову у цю країну. Це може зайняти роки, а іноді і десять років. Після того, як вони обпалилися на цьому, повернутися буде дуже важко. А друге – не дарма у росії закрили і засекретили усі макроекономічні показники – там повне провалля. Я думаю, восени почнеться серйозна просадка економіки, власне, над чим ми працювали півроку. А в процесі стагнації економіки прийняти рішення про відновлення діяльності на ринку майже неможливе.  Тому лазівки повернутися, можливості викупити щось назад і так далі, це скоріше юридичні питання. Але фактично я впевнений, що ніхто не буде повертатися у найближчі років п’ять.

Про мотивацію йти чи залишатися

Є велика кількість компаній, які вийшли через політичні причини. Тобто ніхто не хоче заробляти гроші на крові. Щодо компанії, яка працювала  з Гітлером. Один з членів ради директорів сказав:  «Нам востаннє згадували роботу з Гітлером у 1986 році. Ви що хочете, щоб нам ще 45 років згадували роботу з кривавим режимом «кабаєва»? Виходимо без розмов, я за». І на цьому зламалась вся рада директорів. Є дуже моральні компанії, є люди, які  розуміють, про що йде мова  і виходять. Є люди, які зважують фінансові  та репутаційні втрати, що вони отримають, виходячи з росії. У нас є один невдалий приклад: ми тиснули на  компанію Ашан і так  не змогли вигнати їх. Компанією керує родина. Ми розтерзали у Європі репутацію цієї родини. Але тим не менше, у них 30% виручки - це росія. Звідти вони не підуть і готові терпіти всі незручності. А ресурсів, які ми витратили на тиск цієї компанії, вистачило  б на те, щоб виштовхати десятки інших. Тому тепер ми зважуємо кожну компанію, яку атакуємо, щоб розуміти, з якою імовірністю ми досягнемо успіху, а не будемо витрачати намарне наші ресурси.

Про те, як росія самостійно допомагає нищити бізнес

Санкції вбивають економіку, а отже буде падати  попит. Власне вже нині він сильно падає.  Тому навіть тим, що залишаться, буде дуже складно пояснювати акціонерам, чому вони мають збитки, несуть репутаційні втрати і чому вони все-таки не виходять з цієї країни. А ще росія сама виштовхує бізнес, який нам було тяжко здолати. Наприклад, кілька місяців ми тиснули компанію Авіто. Це дошка оголошень, через яку режим наймає, в тому числі, солдат для вбивства українців. І от ми на них тиснули і нічого не виходило. Але Держдума нам дуже сильно допомогла, приймаючи деякі закони  про націоналізацію подібних сервісів чи обмеження їхньої діяльності  і так далі. І це спосіб впливу на їхніх акціонерів з Південної Африки, які звикли в цілому працювати в умовах корупції та обвинувачень у расизмі, сексизмі та іншому, тобто їм загалом начхати на наші тези, що у них руки по лікоть у крові українців. Таким чином, Держдума зробила для їх виходу більше, ніж наші чотиримісячні зусилля, включаючи суди у Голландії з Авіто. А ще, коли російські «еліти» усвідомили, що вихід компаній неминучий, вони зрозуміли, що за 1 євро можна «віджимати» успішні технологічні компанії. Тому вони зараз займаються таким міні-рейдерством і спробами викупити чужі активи за копійки, незважаючи на ризики і на те, що бізнес без материнських компаній дуже важко вести в цій країні.