Проблема з одним із найстаріших банків Швейцарії – Credit Suisse – стала однією з найбільш обговорюваних тем, яка опинилась і у фокусі уваги FT. Так, на вихідних сталося «весілля під пістолетом» цієї установи з чи не найбільшим конкурентом – банком UBS, де свахою виступила трійця швейцарських регуляторів: Національний банк Швейцарії, Фінма (Finma) та Міністерство фінансів. Хоча завдяки цьому придбанню системний банк врятовано, постраждали швейцарські власники облігацій Credit Suisse, які володіли боргом на суму 17 мільярдів швейцарських франків. Брендований мерч банку натомість різко зріс у ціні та популярності. Лижні шапки продаються по 100 доларів, а золота підвіска у формі лого пішла на Ebay за 250 доларів протягом декількох годин. Хоча ця історія виглядає танцями на кістках, вона типова для ситуації падіння такої історичної установи, якою був банк. Колекціонери просто таки полюють за сувенірною продукцією Lehman Brothers, Bernard Madoff тощо.

В США ТікТок зіткнувся з серйозними проблемами. Спочатку Адміністрація президента вимагала від китайських власників продати платформу. Потім держслужбовцям заборонили його використання. Далі відбулися слухання у Конгресі, де СЕО компанії Шу Цзи Чю  протягом 5 годин відповідав на питання американських законодавців. Недовіру викликає стан безпеки даних 150 мільйонів американських користувачів ТікТоку. Відчуття небезпеки посилює галас, зчинений Пекіном щодо законності вимог продати компанію та наявність «золотої» акції у фонду, за яким стоять китайські регулятори у галузі кібербезпеки. Це не перші «воєнні дії» між американськими та китайськими бізнесами та владою. Так, Huawei Technologies Co та ZTE Corp. заборонено працювати в США, а  Lockheed Martin Corp. та Raytheon Technologies Corp. – в Китаї. У цій країні також заборонені Google та Facebook разом з їхніми материнськими компаніями. Хоча рішення щодо ТікТоку ще не прийняте, стає очевидним, що на заході китайський бізнес стає все більш токсичним.

Є ще один аргумент на користь стриманого ставлення до бізнесу з Китаєм – зменшення кількості супер-багатіїв на 14% за один рік, відзначає FT. Причин декілька. По-перше, неадекватна антиковідна політика, по-друге, атака регуляторів на технологічні компанії, по-третє, дії уряду, направлені на скорочення кредитного плеча у секторі нерухомості, що призвели до її кризи, по-четверте, політика комуністичної партії, направлена на зменшення соціальної нерівності. Все це призвело до відтоку багатіїв у різні країни, де солідні персональні статки, бажання вільно вести бізнес та жити не лише за вказівкою комуністів – не кримінал, а радше спосіб життя.