Війна в Україні принесла зміни у досить неочікуване місце, а саме до Кремнієвої долини. Як пише FT, тамтешні підприємці категорично відмовлялися мати справу з будь-чим, що мало суто військове застосування та «кінетичну» природу (евфемізм для «того, що стріляє»). Війна має новітній характер, який полягає у поєднанні високотехнологічної зброї з окопною війною. Тож не дивно, що мілтек – єдиний сегмент, який зростає на тлі загального падіння рівня венчурних інвестицій. Обсяг цього сегменту зріс з 16 млрд доларів у 2019 р. до 33 млрд у 2022 р. Технологічні стартапи нині зацікавлені у тому, щоби позмагатися за частку оборонного бюджету США, який запланований в обсязі 886 млрд доларів на 2024 р. Тож не дивно, що нині з’явилося шість «єдинорогів» серед нових компаній: ShieldAI, HawkEye 360, Anduril, Rebellion Defense, Palantir та Epirus. Проте компанії на цьому шляху стикаються з неочікуваними труднощами адміністративного характеру. По-перше, так звана «долина смерті», тобто довжелезний (за мірками Кремнієвої долини) час між розробкою прототипу та отриманням контракту. По-друге, лобістські практики традиційних виконавців оборонних контрактів, для яких технологічні підприємці просто чужинці. Уряд США, у свою чергу, намагається виправити ситуацію та створює нові державні органи, які мають сприяти співпраці технологічного сектора та оборонки.

У галузі електромобілів починається нова доба, де стане в нагоді досвід американо-японських торгових воєн. Китайські компанії нині планують захопити Європу, де вони мають амбітну мету: увійти до трійки найбільш продаваних брендів, йдеться у статті FT. З одного боку, китайський автопром не претендує на ринок машин з двигунами внутрішнього згоряння. Тут, на їхню думку, європейців не обійти. Проте електромобілі – це, в першу чергу, батареї. А Китай, як головний виробничий майданчик світу, добре на них розуміється. Крім того, китайський електроавтопром має солідне фінансування. Так, за компанією BYD стоїть Уоррен Баффет, за Чері – вся китайська держава. Державне фінансування посилилося через геополітичну ситуацію, а саме через територіальні суперечки навколо протоків у Південно-Китайському морі (Тайвань), що обмежує експорт нафти. До матеріального ресурсу додався культурний аспект – надзвичайна співпраця всередині виробників електромобілів, що більше нагадує інтернет-компанії. Відповідно і технологічний прогрес швидший, ніж у Європі. Очікується, що китайці можуть захопити аж до 15% нових продажів автівок до 2025 р. Також розглядаються можливості розмістити виробництва у Європі, що скорочує митні витрати та дозволяє краще адаптуватися до вимог ринку та споживачів. Європейські виробники напружилися. Адже, як свідчить досвід смартфонів, мало що може відрадити споживачів від дешевого та достатньо якісного продукту. Навіть погана репутація звʼязків з китайським урядом не може цьому перешкодити.

І наостанок матеріал від WSJ. Протягом тривалого часу в США раса була одним з важливих показників при прийнятті студентів до провідних університетів країни. Дням Верховний суд заборонив брати цю характеристику до уваги. Законодавчо закріплена практика зважання на расу при вступі допомагала університетам підтримувати різноманіття студентського складу, але нині необхідно шукати інші інструменти для цього. Думки щодо «позитивних дій», спрямованих на створення особливих умов для представників одних рас за рахунок інших, вважаються дискримінацією, на кого би вони не були направлені. Противники такого підходу наполягають на тому, що він необхідний щоб виправити викривлене становище не білих американців. На думку президента Університету Колумбія, знадобиться п’ять років для того, щоби подолати хаос, який виникне разом з відміною одного з найважливіших критеріїв відбору студентів та пристосуватися до нових умов, а також створити дієві інструменти підтримки різноманіття в університетах.