Про бізнес-освіту та менторинг для ветеранів йшлося на першому Форумі підтримки ветеранського бізнесу V-Corp від організації «Повернись живим».

Сьогодні в МІМ на різних програмах навчається кілька ветеранів, чимало їх і серед випускників Бізнес-школи. За словами Президента МІМ Ірини Тихомирової, освіта має виходити винятково з індивідуальних потреб людини та її розуміння, навіщо їй це потрібно. Не можна змусити людину вчитися чи зі сторони визначити напрямок знань, яких вона потребує, щоб бути успішною.

«Освіта –  це інвестиція в себе і це не завжди про гроші, а більше про власні зусилля. Серед наших слухачів є ветерани і я пишаюся, що Ігор Кравченко, присутній тут, це наш слухач програми SE MBA: вона рейтингується, має міжнародну акредитацію і є найкращою подібною програмою в Україні за рейтингом Eduniversal. Також у нас є ветерани на програмах МВА, але ми не вирізняємо, що вони ветерани, – вони рівні серед рівних. І я думаю, що перевага в тому, що таким чином виникає здорова бізнес-спільнота, зв’язки, розуміння, взаємна повага і довіра, які вибудовуються протягом двох років навчання між ветеранським та іншим бізнесом», – наголосила Ірина Тихомирова.

На її думку, специфічним і дієвим способом підтримки ветеранського бізнесу може бути створення чогось на зразок бізнес-інкубатора з можливістю не лише вчитися, але й отримувати дружній консалтинг як від викладачів, так і від побратимів, які вже стали успішними у власній справі.

У свою чергу, слухач МІМ Ігор Кравченко, співзасновник і перший заступник генерального директора групи компаній «Алатир-Інвест», вбачає у бізнес-освіті можливість не винаходити заново велосипед, а скористатися кращими практиками і досвідом, щоб полегшити шлях до власного успіху. У минулому Ігор Кравченко – снайпер в Центрі спеціальних операцій «Альфа», зараз – член Наглядової Ради фонду «Повернись живим». Підприємства, які він заснував, займаються будівництвом багатоквартирних будинків і житлових комплексів.

«Я ще не реалізувався в бізнесі – це лише початок шляху. І цей шлях може бути довгим чи коротким, тернистим чи досить прямим. І власне, який інструментарій ми обираємо для себе на цьому шляху, вирішує те, за яким сценарієм ми будемо рухатися в житті. Я займаюся певною діяльністю і по ній вже є сконцентрований досвід – це бізнес-школа і системні знання, знову ж таки, отримані в бізнес-школі. Якщо задача стоїть покращити бізнес, чи стабілізувати його в час кризи, або вивести на інший рівень, то якщо не мати в собі зайвої гордині, можна підійти до тих людей, які насправді в цьому добре розуміються. Це нормальна позиція – бути выдкритим, готовим до прийняття, готовим чути і впроваджувати. Я переконаний, що в цьому світі значущі здобутки можливі лише в синергії з правильними людьми».