Відкриття круглого столу розпочалося зі вступного слова президента МІМ-Київ Ірини Тихомирової . Вона представила учасників, та озвучила основні питання, що поставила перед суспільством ера Індустрії 4.0. «В еру четвертої промислової революції освіта потребує змін» - з цієї ключової тези розпочала свій виступ Ірина Олегівна. Однією з причин цього процесу вона назвала нове покоління «міленіалів», тобто людей, які народилися в еру розвитку інформаційних технологій і не знають життя без інтернету. «Мілленіали» потребують інакшого процесу навчання, бо цінують особисту свободу та орієнтовані на самореалізацію. «Мета сучасної освіти зрозуміти і задовольнити потреби молоді», - підсумувала Ірина Олегівна.

Далі президент МІМ-Київ передала слово депутату Верховної Ради України, голові Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань майбутнього, заступнику голови Комітету з питань науки і освіти Олексію Скрипнику. «Освіта змінилася не з точки зору форм, а змінилася сама суть освіти. Важливо корегувати не лише процес, а цінності які вона несе. З’явилися люди іншого покоління і головними критеріями, окрім зрізу знань, стали готовність людини швидко вчитися, її вміння та навички. Світ змінився і потрібно це прийняти, ми мусимо бути гнучкими», – сказав Олексій Олексійович.
Василь Григорович Кремень, Президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, академік та екс-Міністр освіти і науки України, з точки зору науковця та політика, виділив проблеми, що на сьогодні існують в освіті, а саме: низький рівень фінансування, зниження престижу педагогічних професій. «На сьогодні, мало дати знання, варто навчити особистість навчатися, та навчити використовувати знання на практиці. «Homo sapiens» – людина що навчається все життя», - зазначив Василь Григорович. Також він підкреслив важливість освітніх процесів. Демократія у навчанні, розвиток системи цінностей, спонукання до самореалізації дитини, підготовка людини пристосованої до глобалізованого світу, та конкуренції у ньому – завдання сучасної освіти. За словами Василя Григоровича, демократичне суспільство не там де демократичний президент, а там де достатня кількість критичної маси людей, що здатна жити у демократичному суспільстві.
Наступний спікер – Катерина Юрченко, Провідний науковець Національного інституту стратегічних досліджень, к.е.н., заслужений економіст України представник Hub 4.0, анонсувала низку форумів, що будуть присвячені Індустрії 4.0, восени 2016 року. «Четверта індустріальна революція характеризується тотальною інтеграцією всіх процесів. Саме тому, важливо зараз зрозуміти, які стратегії розвитку країни у майбутньому нам потрібні, де місце нашої країни у світовому просторі, та хто ті люди, які будуть жити в цю епоху».
Богдан Рубльов, професор факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, акцентував на втраті країною талановитої молоді, та принциповій відмінності наших IT-спеціалістів від, наприклад, китайців та індусів. «Як тільки вирішення задачі вимагає творчого підходу, тут наші діти найкращі!» – сказав Богдан Рубльов. Також він наголосив на недоліках ЗНО, яке з одного боку урівнює можливості абітурієнтів, а з іншого не дозволяє дати об’єктивну оцінку рівню знань і розвитку особистості.
Віталій Курило, народний депутат України, голова наглядової ради Луганського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, на підтримку попереднього спікера додав, що «ЗНО знищує природничий та математичний напрями в освіті». Також він наголосив на важливості створення гібридної освіти, що передбачає поєднання очної форми навчання з дистанційною, та на необхідності співпраці ВНЗ з виробництвами, де студенти зможуть отримати практичні навички за своєю спеціальністю.
Говорячи про кризу освіти, Денис Довгополий, засновник Kyiv StartUp week, бачить проблему в тому, що люди минулого навчають людей майбутнього. «Протягом наступних десяти років освіта немає жодних шансів залишитися в тому вигляді, в якому вона є зараз», - зазначив Денис.
Про мету існування системи освіти пропонував замислитись Валерій Фіщук, представник компанії Cisco. Він вважає, що термін «система освіти» і «технології», мають бути ототожнені, оскільки, навколо нас ІТ-тренди з якими ми маємо об’єднатися для створення якісного людського капіталу. Інтернет – догма, оскільки, за його допомогою кращі викладачі можуть читати свої лекції величезній аудиторії по всій країні. За словами Валерія Фіщука, нашою проблемою є те, що у нас вчителі ХХ століття викладають за методиками ХІХ, дітям ХХІ століття.
Євтушенко Вікторія, директор з продажу «Intel» в Україні та СНД, розповіла про можливості пілотних проектів орієнтованих на ознайомлення дітей з ІТ технологіями та підвищення кваліфікації викладачів за допомогою впровадження нових методик навчання. Вона продемонструвала відеоролик про те, як сучасні технології сприяють розвитку та самореалізації дітей.
Надія Омельченко, директор з кадрової політики Групи компаній «Октава Капітал», підняла питання психологічної готовності випускників до роботи за спеціальністю. Вона запропонувала проводити тестування на профорієнтацію ще у школі, адже зі студентами це робити вже пізно. «Менше 20% студентів України хочуть створювати власний бізнес та розвивати йог; на жаль, на сьогодні ми бачимо тенденцію «робота заради роботи», - зазначила Надія Омельченко. Окрім цього нею було наголошено на важливості підтримки жінок в ІТ сфері.
Шовкопляс Оксана, завідувач навчально-методичної лабораторії електронного навчання Сумського державного університету, зауважила, що в Україні відсутнє навіть чітке визначення «електронного навчання». Вона підтримала тези попередніх спікерів, щодо важливості розвитку навичок навчатися самостійно. На її думку найвища мета на сьогодні – змінити ролі і функції викладача, та створити гібридну форми навчання, що поєднує денну та дистанційну. «Учень не эмкысть, яку потрібно заповнити – він факел, який потрібно запалити», - сказала Оксана Шовкопляс.

Олег Михайлов, директор з розвитку Асоціації підприємств промислової автоматизації України (АППАУ), також погодився, що вчитися протягом усього життя – головна навичка сучасної людини. Крім того Олег Михайлов розповів про те, яких спеціалістів потребує Україна в еру Індустрії 4.0, перш за все це фахові інженери-продавці (Sales Engineer).
Валерія Заболотна, керівник проекту Unit Factory, представила революційну модель навчання – «Школа 42». Засновники проекту орієнтуються на онлайн навчання, та знищують проблему низької мотивації індивідуального навчання. Особливостями навчального закладу Unit Factory є відсутність викладачів та оцінок у звичному нам розумінні. Відбір студентів відбувається у так званому «басейні», де за принципом «тони, або пливи» студенти одразу приступають до вирішення конкретних завдань. Окрім отримання знань, важливим є і комунікаційний формат роботи, оскільки, перевірка чужих досягнень та допомога колегам – невід’ємні складові процесу навчання. Обов’язковою умовою безкоштовного навчання в Unit Factory є те, що після його закінчення студент зобов’язаний відпрацювати в Україні мінімум три роки. «Ми не хочемо стати точкою зростання для інших країн», - наголосила під час презентації Валерія Заболотна.
Загалом всі учасники круглого столу визначили самоосвіту як найважливішу навичку у сучасному світі 4.0. І головним завданням на сьогодні є створення глобальної стратегії розвитку освіти, яка розуміє сучасні потреби, та може їх задовольнити.

Фотозвіт події

Бізнес школа МІМ-Київ, продовжує обговорення питань, що ставить перед нами ера Індустрії 4.0. Ми віримо, що створюючи платформу для дискусії між представниками науки, влади, бізнесу, ми робимо внесок у розвиток освіти в Україні.