Енергетична криза у Китаї стала глобальним викликом, адже на тамтешніх виробничих потужностях зав’язане виробництво електроніки по всьому світу. Якщо потерпають такі гіганти, як Apple та Tesla, що й говорити про інших.

Що ж відбувається у Китаї та як ця ситуація вплине на український ринок – цій темі був присвячений черговий випуск МІМ-TV. Публікуємо вибрані тези спікерів.

Олексій Коваль, член правління Української асоціації китаєзнавців, оглядач «Дзеркала тижня».

«Причин вимкнення електрики в Китаї кілька. Всередині країни немає диверсифікації – вона управляється з центру. Сталась сукупність факторів, які призвели до кризи – похолодання і водночас посуха. На тлі цього зменшилося вироблення гідроенергетики і значне навантаження припало на ядерну енергетику. Відключення сталися через перевищення енергоспоживання в регіонах, де сконцентровані виробничі потужності. Виробники хотіли завершити свої замовлення напередодні низки державних свят і вихідних, а отже нарощували виробництво весь вересень. От і сталося перевикористання енергії».

Євген Глемботцький, керівник дивізіону мережевого обладнання та систем безпеки DC Link Group.

«Напевне, немає жодної компанії в країні, яка би не зіткнулась з наслідками і проблемами, починаючи з логістики до подорожчання і нестачі компонентів. Відключення енергії в окремих провінціях спонукатиме до дефіциту у всьому світі. В Україні, якщо так далі буде тривати, це стане відчутно місяці за два. Скоріш за все, ми отримаємо довшу логістику, терміни збору контейнера зростуть, що призведе до подорожчання чи недоступності частини товарів. Поки що у сфері мережевого обладнання більшість має якісь запаси на складах».

Олексій Калиновський, бізнес-менеджер по корпоративних ноутбуках і десктопах Acer.

«Зараз вигідно імпортувати кам’яне вугілля з Австралії – ця країна найбільший експортер його у світі. А Китай – одна з найбільших країн, яка добуває вугілля, але там запаси скоротилися до рівня двотижневого забезпечення і це дуже низький показник. З Австралії вони купити не можуть, бо ввели санкції проти країни. Треба розуміти, що енергетична криза ж не лише у Китаї, просто там ми побачили це особливо яскраво. Водночас, Китай затвердив програму - до 2060 року він має стати нейтральним за викидами вуглекислого газу, фактично, зробити свою економіку зеленою. У цей напрям інвестують, але недостатньо. Крім того, ціни для населення на енергоресурси фіксовані, а вартість вугілля на зовнішніх ринках зростає. Підприємства, які управляються державою, попали в типову проблему регульованої економіки. Енергетична криза вже давно докотилась і до Європи – газ подорожчав неймовірно. Тож назвати країну, яка буде у виграші – велика проблема. Чимало компаній вже переносить свої заводи, але це точно не справа одного дня. Щодо тенденцій – у першу чергу постраждають ті напрямки, які потребують великих енергозатрат для виробництва, як наприклад металопрокат чи добрива.

Мені сподобалась думка одного експерта про те, що це в цілому криза старої економіки, пов'язана з тим,  що нова  економіка наступає. Грубо кажучи, значно ефективніше вкласти в акції Netflix, ніж в шахту із видобутку вугілля. Отже, коли багато факторів склалися докупи, виявилося, що є недофінансування, образно кажучи, «старих напрямків» економіки. Навряд чи світ повернеться до кам'яного вугілля, але факт, що зелена енергетика ще, м’яко кажучи, не дуже ефективна».

Дмитро Романенко, менеджер з розвитку бізнесу в Україні та країнах СНД Kingston.

«Є ще причини, які на рівні чуток мусуються в західній пресі, мовляв, це спроба китайського уряду розчистити небо над Пекіном до Зимових Олімпійських ігор. Стосовно питання “кому це буде вигідно” – на жаль, нікому. Економіка – річ глобальна, і якщо криза загрожує такій великій країні, як Китай, де виробляється велика кількість комплектуючих і готових виробів, це негативно відобразиться на економіках інших країн. Виграє хіба той, у кого будуть досить глибокі запаси – але це великі витрати і ризики, особливо на ринку комплектуючих, де ціна нестабільна і коливається сильно вгору-вниз. А ще ті, хто зможе організувати локальне виробництво, хоча це тривалий процес – від трьох до п'яти років».

Юрій Короткий, менеджер з розвитку бізнесу в Україні Patriot Memory.

«У такій ситуації точно ніхто не виграє. З іншого боку, це сильно не вплине ані на економіку України, ані на наше виробництво. Зараз наша економіка перебуває в певній «ямі», і вона компенсує той дефіцит, який не буде доотримувати з Китаю. З точки зору українського бізнесу я не думаю, що будуть глобальні проблеми. Хоча напівпровідниковий бізнес складається з певних компонентів і випадіння будь-якого з них потягне за собою зрив всього ланцюжка збірки, однак, я не думаю, що у короткотерміновій перспективі, нас чекає щось глобальне».