Україна має зрозуміти, ким вона є і якою буде майбутня національна пропозиція цінності від країни світові. Про це під час своєї лекції для ReInforceUA  від Бізнес-школи МІМ зазначив професор Гарвардської школи бізнесу Крістіан Кетелс. Його виступ був присвячений майбутній конкурентоспроможності України в світовому контексті. Доктор Кетелс керував проєктами конкурентоспроможності в багатьох країнах світу, йому належать численні роботи з питань економічної політики та стратегії в Європі, Північній Америці та Азії.

Переглянути лекцію у запису можуть зареєстровані користувачі на сайті ReInforceUA. Нижче – вибрані тези того, про що говорив Крістіан Кетелс.

- Майбутнє України буде вирішуватися саме на рівні конкуренції. Зараз воно сильно залежить від того, що відбувається на полях битви. А коли закінчиться війна, тоді все залежатиме від того, наскільки населення зможе бути конкурентним, а суспільство позиціонуватиме себе в світі. Тому тепер треба подумати, а чого ми навчилися з досліджень про конкурентоздатність, які уроки ми можемо взяти з цього і яким чином Україна може створити конкурентодинамічну економіку у найближчі роки.

- Українські компанії повинні виживати, продовжувати працювати, платити зарплати під час війни і надавати товари та послуги українському населенню. Багато дискусій точиться навколо того, яким чином у цей період країна має залишатися стабільною. Коли війна закінчиться, потрібно буде реконструювати державний сектор і компанії, але для успіху важливо не просто замінити те, що знищила війна, а наново визначити, якими мають бути джерела конкурентоздатності далі.

- За визначенням Майкла Портера, конкурентоздатність - це та основа, яка дає можливість економіці досягти високих рівнів процвітання. Ті країни, які є  конкурентоздатними, є також продуктивними. А продуктивність - це та матриця, якою ми вимірюємо процвітання. Багато людей думає, що конкурентоздатність - це про те, щоб бути першим, найкращим, що це схоже на гонки. Фактично це означає, що треба давати високі  показники, а це можливо лише тоді, коли в інших теж високі показники, а не просто бути кращим за свого сусіда.  

- Різні економісти намагаються визначити, який чинник є найважливішим і матиме найбільший вплив на процвітання та продуктивність. Твердять, що інтенсивність призводить до продуктивності, потім дивляться на навички людей і говорять, що  це важливіше. Але насправді це пазл і немає одного його шматочка, який може вам допомогти. Але є багато маленьких кроків, які зроблять вас більш конкурентними. Ви маєте розуміти саме ваші особливі обставини, подумати, що саме потрібно робити для того, щоб покращити показники. Нема єдиного рецепту - подумайте, якими мають бути пріоритети, щоб ваша країна рухалась вперед. Це не тільки про кнопки, які треба натискати, це про розуміння, яким чином натискати їх ефективно.

- Конкурентність – це командна  робота. Можна написати багато законів, мати урядові програми, але вам потрібно насправді мобілізувати бізнес та наукову спільноти. Тобто всіх тих людей, яких ви не можете контролювати напряму, але організувавши діалог між ними, можна випрацювати напрямок руху. Перед кожним має стояти питання – що саме моя компанія  чи моя державна агенція може  зробити для того, щоб ми йшли вперед?  

- Якщо ми говоримо про країну, у яку вторглися сусіди, що це означає для конкурентності? Звичайно, ми всі вже пройшли різні кризи – і фінансові, і ковід, але це інше. І це допомагає нам подумати, яким  чином бути більш системним. Війна дуже багато зруйнувала всього, багато людей покинули країну. Але дуже важливим чинником є те, яким чином війна і криза змінюють контекст? Це означає, що вибір політики та інституційні зміни відіграють дуже важливу роль, коли ви проходите таку кризу. Ще під час пандемії ми побачили, що глобальна ситуація змінилась драматично. І тепер вже недостатньо дивитися на те, якими є можливості в Україні. Слід дивитися на те, як змінюється глобальний контекст та макроекономічна ситуація і яким чином це змінює цінності та можливості, які є в нашій країні. Потрібно дивитися ширше, не просто на саму Україну, але і назовні.

- Під час пандемії важливо було подумати про те, як криза стає можливістю. Ми дивилися історично, який вплив чинять кризи. Так, було скорочення макроекономічних результатів  але яким чином це давало потенціал для майбутнього зростання? В середньому криза робить людей біднішими, і вони, і компанії мають проблеми. Але з іншого боку, якщо криза усуває інституційну структуру і ті «погані політичні вибори», які не були пов’язані з ефективною економікою, це допомагає вам стати кращою  країною. Але дуже важливо  робити правильні вибори у всіх напрямках. Тепер постає питання –  а які саме інституційні структури ви, як суспільство, зможете збудувати після війни? І як це вплине на конкурентність?

- Ми бачимо, що недостатньо порівнювати ВВП на душу населення. Потрібно також думати про соціальний прогрес, про можливості і доступ до них, про державні послуги і так далі. Україна показує досить непоганий соціальний прогрес і дуже велика частина вашого суспільства  повинна мати можливість користуватися вашими досягненнями. Завдання - як створити таку ситуацію, де більшість українців будуть мати успіх?  Ви маєте бути сильними, твердими і маєте думати про стабільність, в тому числі екологічну. Також треба провести дискусію з того приводу, куди ви хочете йти як суспільство. Не має хтось приходити і говорити, що Україна має робити як країна. Має бути проведена діагностика ситуації, в якій ви знаходитеся. А потім вам треба буде зробити вибір – де ми можемо конкурувати і де ми хочемо бути? І далі планування дій  буде досить легким, якщо ви чітко зробили свій вибір. Не всі з ним погодяться, такого просто не буває в країні, але всі мають розуміти чого ми таким шляхом хочемо досягти і де ми хочемо бути.