Китай був потужним двигуном економічного зростання. Чи триватиме його економічна потуга – достеменно невідомо. Загроза нині – наслідки політики «нульових випадків ковіду». Як і прогнозувалося раніше, більшість країн потроху призвичаюється жити з хворобою, але не Китай, констатує FT.

Сильно постраждав сервісний сектор. Внаслідок політики «нульового ковіду» мільйони людей фактично ув’язнені або в своїх квартирах або у спеціальних карантинних приміщеннях (наші партнери з CEIBS говорять, що у багатому Шанхаї – це дуже погані готелі).

Від карантинних обмежень страждають всі. Такі транснаціональні компанії як Старбакс Есті Лодер, Еппл та Кока-Кола зазначили, що карантини серйозно зменшили їхні доходи на цьому найбільшому споживчому ринку. 

Сервісний сектор скоротився внаслідок як зменшення попиту, так і можливостей створити пропозицію. Багато компаній зазначили, що їм довелося знизити ціни через падіння попиту, зростання вартості сировини та транспортування через обмеження сполучення між містами. Місцева влада ввела такі жорсткі обмеження, що переміщення вантажів країною наражається на майже непереборні перешкоди. Низький попит призводить до масових звільнень. 

Ситуація для національної економіки ускладнюється тим, що нині на карантині Шанхай – центр хайтеку, автопрому та фінансів. У таких важливих промислових містах як Ухань та Ханчжоу запроваджено обов’язкове ПЛР тестування кожні 48 годин для того, щоби користуватися транспортом, ходити в магазини тощо. Тобто, це – фактично локдаун.

В Пекіні також є випадки захворювання. Дарма, що карантин не введено, багатьом мешканцям міста заборонено залишати свої домівки. 

Важко спрогнозувати, які наслідки матиме ця ситуація для світу та для нас. Восени Сі Дзіньпін має переобиратися на третій термін, що заборонено китайськими законами. Але воля народу… Тому економічні негаразди йому зараз геть ні до чого. Сповільнення економіки під час війни теж не надихає. Але подивимося, чим стануть обмеження для другої економіки світу.