Чи дійсно Україна така корумпована, як про це всі просто таки волають? Реальні факти, на думку багатьох, говорять про інше, констатує FT. У виданні посилаються на індекс Transparency International’s Corruption Perceptions, в якому Україна має ганебне 116 місце. Проте, ніхто не звертає уваги на назву, яке містить у собі слово «сприйняття». А сприйняття показує скоріше небажання українців миритися з корупцією. Сам факт того, що про корупцію говорять під час війни та намагаються її усунути, є ознакою здорового ставлення до проблеми, існування якої ніхто не заперечує і з якою борються. В держорганах відмічають певні культурні зрушення у бік нетерпимості до проявів цього явища. Якщо ж говорити про складові Індексу, то до поняття «корупція» були включені і випадки прямих хабарів, і використання держави для просування приватних інтересів, і навіть шоколадку лікарю. Багато хто у якості прояву корупції згадує про використання звʼязків. Якщо ж говорити економічними термінами, то «зв’язки» – це не що інше, як отримання ренти або витискання конкурентів. А все це існує будь-де. Та й ті, хто звик вважати, що Україна супер-корумпована, забувають про практики фінансування політичних кампаній у США (партійні донори),  нескінченні скандали з фінансуванням французьких президентів, місця в Палаті лордів для спонсорів партій, дисфункціональну судову систему Італії або повну підпорядкованість політики Німеччини інтересам її бізнесу. Та й поради українським компаніям, що виходять на ринки «поважних» країн, щодо рекомендованих бізнес-партнерів або юридичних фірм, які мають їх обслуговувати, дуже схожі на українські практики. Чи слугує це все виправданням поточної ситуації? Ні. Але це говорить про те, що ситуація в Україні кардинально поліпшується – чого варте лише повернення платформи PROZORRO. Адже ніхто не говорить про корупцію та боротьбу з нею в росії або білорусії?

До слова, про використання зв’язків. Одним з найбільших набувачів вигод з президентства Байдена, на думку редколегії The Wall Street Journal, є його сімʼя. Зокрема, сину президента закидають торгівлю іменем свого тата на найвищій посаді. За його участі було створено велику кількість різноманітних компаній, які мали вигоду з ведення бізнесу з сімʼєю чинного президента. Особливе невдоволення викликає бізнес з іноземними партнерами сумнівної репутації. Хоча і було доведено, що президент Байден не отримав зиску з діяльності своєї сімʼї, використання імені президента – очевидне отримання вигоди завдяки політичним звʼязкам.

Цікаві дані з наукового сектору. За останніми даними приблизно 20% статей, опублікованих у наукових виданнях, створені «паперовими фабриками» на платне замовлення. Британська FT пише, що за останні роки кількість таких «наукових» робіт зросла, і ця галузь нині оцінюється у 3-4 мільярди доларів. Медицина та біологія особливо страждають через зростання подібного шахрайства – адже сфальшовані дані клінічних досліджень підривають довіру до всієї галузі. Така ситуація спричинена потужним тиском на науковців, для яких наукова публікація – ключовий критерій оцінки роботи. Найбільша кількість «паперових фабрик» знаходяться у – хто би міг подумати – Китаї. Там виробляється майже 55,7% наукового фальсифікату.