Концентруватися на здобутках, а не на помилках - випускник МІМ Роман Остапович про Romstal Україна і  взаємодію з людьми

09 лютого 2023

Десятки фур гуманітарної допомоги та медикаментів з початку повномасштабного вторгнення надійшли в Україну стараннями компанії «Romstal», головний офіс якої розташований в Румунії.

У 2022 році директор департаменту продажів «Ромстал Україна» Роман Остапович закінчив навчання за об’єднаною програмою pre-MBA – «Менеджмент та лідерство» і «Маркетинг». Доки вчився, утвердився у тому, що на кожну проблему чи питання треба дивитися з багатьох сторін, і тоді легше знайти правильні рішення. Про важливість комунікацій, підтримку і розуміння, а також про основні виклики року, що минув, читайте в нашому інтерв’ю.

- Чи переформатовували ви свою діяльність з огляду на повномасштабне вторгнення? Що додалося, а чого, може, поменшало?

- Особливої зміни формату ми не робили – більше реагували на нинішні виклики і ситуацію. Багато клієнтів виїхали в інші регіони чи за кордон, когось забрали на фронт. Масштабні будівництва закрилися, а от менші клієнти потроху працюють. Можу сказати, що ми додали більше сервісів. Це стосується, наприклад, адресної доставки – ми суттєво знизили поріг вартості для доставки і розвозимо товар як у магазини, так і окремим клієнтам на об'єкти. Це очевидна перевага для тих, хто хоче зекономити час. Втім, є і такі, кому важливо приїхати до офісу, випити каву, поговорити з  менеджером, з іншими клієнтами.

Зміни роботи на цей рік націлені на підвищення ефективності, ввозення нових товарів, яких зараз потребує ринок, підтримку нових гуманітарних проєктів.

- На яких принципах вдається будувати взаємини у команді, особливо у ці досить непрості часи?

- Якісна комунікація – запорука порозуміння, вона дозволяє вирішити багато питань разом. Коли гарні відносини з людьми, з цього росте і гарна співпраця. У МІМ я зрозумів, що саме в цьому напрямку моя зона розвитку: треба більше спілкуватися з командою, клієнтами і співробітниками. Дуже важливо виходити за формальні виробничі межі та вибудовувати комунікацію не тільки між "своїми", а й між різними підрозділами. Тому я вважаю, що треба зустрічатися, розмовляти, поліпшувати співпрацю, дивитися, де може бути краще і разом знаходити гарні ідеї, як поліпшити роботу – свою та команд.

- Що може стимулювати співробітника бути більш активним і виходити за межі винятково тих процесів, які на нього покладені посадовими інструкціями?

- Ми встановили певне правило, що автори кращих пропозицій за місяць отримують фінансовий бонус. Це заохочує людей подавати свої ідеї. А ще обов’язково треба дякувати людям, що вони приходять з ідеями, більше того – правильні ідеї потрібно реалізовувати, а не відкладати до шухляди. Тоді люди бачать, що вони не дарма щось сказали і над чимось подумали. І важливо – не має бути ніякої критики. Як на мене, це звичайні речі, які ми робимо у себе. Втім, тут треба пам’ятати, що є проактивні співробітники, але є більш закриті. Тому тут варто питати: а що ти за останній час би хотів змінити, чи є у процесі якісь проблеми, які видаються системними, як ти бачиш вирішення цих питань? Коли є спілкування, ці речі виходять на поверхню. Але до цього треба підштовхувати, стимулювати.

- А якщо вибрати одну ключову річ, яку принесло навчання в МІМ, що це?

- Напевно, я ще більше став дивитися на проблему з різних боків. Я ще дивлюся, як людина сприймає цю проблему, як це впливає на людину, на інших. Наскільки проблема є системною як її можна вирішити. Напевно, я став ще спокійнішим і стараюся дивитися більше на те, що зроблено гарного. Бо буває так, що вся увага направлена на промахи, а докладені зусилля нівелюються, і люди демотивовані. Не треба зациклюватися на поганому. Так, є складність, але це некритично і не треба на тому роздмухувати серйозну проблему. Є багато речей, які люди роблять добре і на цьому треба зосереджуватися, і говорити та дякувати за те, що людина зробила гарного.

- Ваша компанія включилась в допомогу українцям після вторгнення. Як головний офіс зреагував на ці події?

- Головний материнський офіс дуже переймається тим, що відбувається в Україні і допомагає нам. У президента компанії Енріко Перріні сильно розвинена емпатія, він дуже хоче допомогти тим, хто цього насправді потребує. Для цього він ініціює багато напрямків роботи: ми завезли в Україну десь 40 фур їжі, медикаментів, а також вісім медичних автомобілів швидкої та невідкладної допомоги, повністю обладнані, шість джипів. Також співпрацюємо з гуманітарними фондами: як логісти ми супроводжуємо вантажі і сприяємо в їх передачі. Ромстал-Україна також допомагає співробітникам, які пішли на фронт: забезпечуємо спальниками, одягом, продуктами, генераторами відповідно до запитів. Зрозуміло, що допомогти всім складно, але ми також по змозі реагуємо на сторонні звернення. Передали радіатори для кабінету реабілітації військових, іншим допомогли конвекторами. Були в Бучі та Ірпені, де теж закрили окремі потреби. Компанія обрала своїм напрямком не мілітарну, а саме гуманітарну підтримку.

Крім того, центральний офіс підтримує і морально і матеріально нашу команду. Там постійно наголошують на тому, що кому треба переїхати, допоможуть житлом. У Румунії є наша база відпочинку, туди постійно пропонують приїздити родинами, шукають квартири для співробітників, якщо ті хочуть переїхати в безпечне місце. Так само маємо підтримку і з Молдови.

- І наостанок, який найбільший виклик постав у зв’язку з подіями  минулого року і як його вдалося подолати?

- Виклик, певно, той самий, що і для всіх – пережити ті непрості моменти і згуртувати людей, підняти їх моральних дух. Щоб вони знали, що не самі і не залишаються наодинці з проблемами, а я особисто і компанія підтримають в різних ситуаціях. Те, що сталась війна, це жахлива річ, але мені здається, що важливо те, наскільки ми виявилися єдиними і в комунікації і у взаємопідтримці.