91% українців ніколи не користувалися послугами психолога – це фактично, всі дані, які можна відносно легко знайти у вільному доступі щодо ставлення громадян до психологічної допомоги. Опитування пов’язане з пандемією ковіда у 2020 році. Війна внесла корективи і зробила життєві виклики для багатьох ще більш нестерпними, ніж ті, які були два роки тому, але невідомо, як змінилась готовність людей взаємодіяти з психологами.

Для обговорення того, якою має бути система надання допомоги як військовим, так і цивільним, які так само переживають наслідки війни, Державний науково-дослідний інститут МВС України провів Всеукраїнський міжвідомчий психологічний Форум «Забезпечення психологічної допомоги в секторі Сил оборони України». У ньому взяла участь директор PR-напрямку Бізнес-школи МІМ Олена Задорожна, чия доповідь на форумі була присвячена комунікаційній складовій у формуванні спільних наративів у наданні та отриманні психологічної допомоги.

- Нині в державі, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України, говорять про побудову нової системи психологічної реабілітації як цивільних людей, так і тих, хто брав участь у бойових діях, чого ніколи раніше не було в країні. Власне, з 2014 року так і не маємо єдиної вибудуваної системи і протоколів для тих, хто прагне допомагати. Але найголовніше – нам ще належить побудувати суспільні наративи, які би сприяли довірі до психологів та зароджували культуру взаємодії з фахівцями, замість традиційного «я справлюся сам», - говорить Олена Задорожна, і додає: - 85% армійців – чоловіки. І для них якраз дуже характерно оперувати тезою, що чоловікам личить справлятися з проблемами самотужки, при цьому вони насправді далеко не завжди можуть дати раду власним внутрішнім стражданням.

Отже, недостатньо просто придумати дієві програми для допомоги, потрібно ще донести їх до цільової аудиторії через ті цінності і потреби, які ці аудиторії демонструють. На відміну від комерційних проєктів, у соціальному маркетингу вигоди для споживача можуть бути неочевидними та відтягнутими у часі, і це той момент, який перетворює завдання на «задачу з зірочкою».

- Мені видається досить логічним підхід, подібний до просування комерційного продукту – дізнатися, що хоче той, кого ми вбачаємо у якості споживача послуг, а потім на мові його потреб, болей та бажань донести цінність послуги, як це допоможе опанувати себе та вийти з нездорових станів. Ми бачимо з умовних постів у фейсбуці, як люди мучаться почуттям вини, як вони мають емоційне та фізичне виснаження, як виявляють агресію чи навпаки апатію. Але ми не знаємо ані масштабів, ані цифр, особливо поміж тих, хто не має звички рефлексувати у соціальних мережах, а невидимо для інших переживає власну драму. Тут дуже багато роботи саме у напрямку того, щоб зрозуміти тенденції та хто є ці люди. Лише після цього можна говорити про ефективну побудову саме системи. Я вбачаю у цьому процесі провідну роль комунікацій, - додає Олена Задорожна.

На системності та координації наголошували й інші учасники заходу, а також на певних протоколах та алгоритмах, які дозволять допомагати людям більш ефективно досягати прогнозованих результатів. За результатами Форуму буде видано збірку наукових тез.