Одна з невід’ємних складових навчання у МІМ – наявність не лише теоретичної бази, але і практичного досвіду у викладачів Бізнес-школи. І після початку війни цей досвід збагачується успішними кейсами діяльності в кризових умовах.

Надія Омельченко є випускницею та викладачкою МІМ, віцепрезиденткою компанії «ІТ-Інтегратор». Її команда проєктує і забезпечує роботу та безпеку всіх IT-систем великих замовників з понад десяти секторів економіки. З початком війни Надії довелось приміряти на себе нові ролі. Окрім управління бізнесом вона опікується волонтерським рухом, який народився в компанії завдяки дівчатам-волонтеркам. Раніше ми вже писали про роль жіночого лідерства у компанії, а протягом останніх семи місяців воно ще й пройшло через випробування екстремальними умовами.

З початку повномасштабного вторгнення команда «ІТ-Інтегратор» усіма силами намагалася втримати компанію і їй це вдалося.

- Чи є в цьому частка саме жіночої моделі управління? Я вважаю, що є, оскільки для жінок притаманне глибше управління ризиками, і, коли оглядаюсь на початок війни, бачу, як спрацювали всі наші заходи безпеки, - говорить Надія Омельченко у коментарі MC Today.

У  компанії багатьма департаментами керують жінки. Саме жінки-керівниці почали ініціювати психологічну підтримку для колег і клієнтів, коли побачили загрози емоційного стану команди.

Так само спонтанно розпочався і їх великий волонтерський проєкт, який тримається на зусиллях  дівчат-волонтерок. За словами Надії Омельченко, чоловіки більше зосереджені на фізичному захисті, фізично важкій роботі. Кожного дня вони підтримують життєдіяльність інженерних та IT-систем клієнтів «ІТ-Інтегратор», а це дуже непросто через нові види кібератак, розірвані ланцюжки постачання обладнання та компонентів. Окрім того, багато співробітників пішли служити у ЗСУ.

Завдяки гендерному балансу в управлінні та всередині департаментів, який компанія вибудовувала кілька років поспіль, стимулюючи жінок до лідерства, вдалося досягти стабільної роботи попри всі зовнішні фактори. Бо як і в усіх технологічних галузях світу, в ІТ-галузі все ще більше чоловіків. Зараз вони взяли до рук зброю і стали на захист, але ділянки їхньої роботи було кому підхопити.

- Усі наші системи втрималися. І з квітня-травня ми не лише відновили повноцінну роботу, але й додали категорії програмних комплексів та обладнання, яке необхідне військовим і в цивільному захисті, - говорить Надія Омельченко.

Компанія займається волонтерством через благодійний фонд: отримують запит і намагаються у найкоротші терміни зібрати та надіслати вантаж. Шукають та доставляють спорядження, обладнання, медикаменти, продукти для військових і силових підрозділів, рятувальників, фронтових волонтерів.

- У моїй історії немає нічого унікального. Як і кожна українська жінка, я просто чекаю чоловіка, брата, друзів і колег з фронту. Просто вважаю себе достатньо сильною, щоб кожного дня ділитися усмішкою зі своєю командою, яку я щиро поважаю і люблю. Просто вірю в наших захисників і наближаю всіма своїми діями ту щасливу мить, коли знову побачу своїх дітей, які зараз у Європі. IT в цьому сенсі – гарна школа витривалості, - резюмує Надія Омельченко.