Жіноче лідерство – як досягти сталого результату? Кейс Надії Омельченко та компанії ІТ.Інтегратор
29 квітня 2021
На базі Бізнес-школи МІМ відбулося обговорення кейсу жіночого лідерства в ІТ на прикладі компанії ІТ.Інтегратор. Його авторка – випускниця і постійна запрошена викладачка МІМ Надія Омельченко, яка з 2017 року посаді віцепрезидентки компанії ІТ.Інтегратор. Темою для дискусії стали напрацювання Надії щодо стимулювання і розвитку жіночого лідерства всередині компанії. Участь в обговоренні взяли випускники Бізнес-школи.
Опитування у спільноті МІМ, що передувало обговоренню кейса, вказує на те, що його учасники все таки ідентифікують проблему нерівності жінок і чоловіків. Більшість співвідносить її зі специфікою самої галузі, а вже потім визначають гендерну приналежність як перешкоду у досягненні кар’єрного успіху.
З 2017 року, коли Надія визначила проблему відсутності гендерного балансу і почала впроваджувати програми на підтримку жіночого лідерства, кількість співробітниць зросла на 6% – з 85 до 96. На середніх та керівних посадах цей показник збільшився більш, ніж на третину – з 36 до 49. А на найвищих керівних посадах за чотири роки опинилося четверо жінок замість однієї, яка й почала кампанію.
Обговорення можна розділити на дві умовні частини. В першій йшлося про підтримку ідеї та розширення її меж, а в другій висловлювалася критика і відсутність прямої вигоди для галузі від таких реформаторських дій. І саме ця, друга частина, яскраво підкреслює, що проблема жіночого лідерства є, вона стоїть гостро і точковим впровадженням на базі окремих організацій, вона не вирішується. Обговорення якраз і є способом поширення і донесення ідей, які в подальшому здатні впливати на поведінкові аспекти, а отже сприяти сталості змін.
“На перший погляд витрачання грошей на розвиток жінок виглядало як додаткові витрати. Однак у середньо- та довгостроковій перспективі це була ефективна інвестиція. Багато досліджень доводять, що компанії, які мають розмаїтий персонал, зокрема збалансоване гендерне представництво, працюють ефективніше в довгостроковій перспективі. Я також розумію, що правових та регуляторних механізмів недостатньо. Тобто, вони є і працюють, але не можна обмежуватися лише їхнім застосуванням. До того ж їх достатньо для захисту, але недостатньо для кар’єри. Мають відбутися культурні зрушення», – говорить про перспективи таких перетворень Надія Омельченко, яка націлена на збереження і поліпшення результату.
Викладач МІМ, директор програми МВА Олександр Сударкін, який модерував обговорення у корпоративній групі слухачів, відзначає важливість розбору саме локальних кейсів. На відміну від найцікавіших закордонних, «наші» містять в собі великий пласт того, що незримо, але потужно,впливає на всі процеси взаємодії у суспільстві: культура і традиції, упередження та усталені способи взаємодії тощо.
«Готовність визнати проблему проблемою означає, що її потрібно вирішувати. Нетривіальні чи неоднозначні проблеми досить складні для початкового обговорення, як наприклад питання «скляних стель» і різних шляхів розвитку для «хлопчиків» та «дівчаток» у кейсі, який ми обговорювали. І що точно співпадає в житті та в учбовому обговоренні, так це те, що рішення однаково доведеться приймати. І воно точно буде неідеальним. Кількість альтернатив завжди обмежене життєвими реаліями, а рішення треба не лише прийняти, але й презентувати іншим стейкхолдерам. Для цього треба бути переконливим, розуміти логіку прийняття рішень у зацікавлених осіб, враховувати їх мотивацію і грамотно добирати аргументи», – поділився спостереженнями від роботи з групою Олександр Сударкін.