Сховища Газпрому в Європі у наближенні зими майже порожні. Така ситуація наводить на думку, що значний дефіцит газу та відповідно астрономічні ціни на нього, що виникли внаслідок неочікувано швидкого відновлення  економіки, – наслідок штучного загострення ситуації з боку Москви, пише Financial Times.

Потужності, які належать Газпрому в Європі, мають найменші запаси газу. Натомість там, де Газпром ними не володіє, ситуація значно краща – рівень запасів там приблизно такий самий, як і в 2019. Ба більше, показники навіть не сильно відрізняються від середнього рівня за останні п’ять років, а рівень наповненості визначають як відносно комфортний. Якщо ж узяти до уваги сховища, контрольовані Газпромом, то потреби у газі закриті лише на 75%,  що на 10-20% менше того, як було протягом останніх 5 років.

Сховище Rehden у Німеччині, яким володіє Газпром та на яке припадає майже 20% від усіх потужностей для зберігання газу в країні, заповнене на 10%. Одне з найбільших підземних сховищ у Центральній Європі - Haidach в Австрії, яким також керує Газпром, заповнене на 20%.

Президент Росії Володимир Путін сказав, що зможе закачати більше газу до сховищ після того, як завершить формувати власні запаси. Дата завершення процесу – 8 листопада.  Раніше він звинувачував у високих цінах на газ європейські компанії, які запасали недостатньо палива напередодні зими. Він також заперечував, що Росія скоротила поставки до Європи.

За словами обізнаних з перебігом переговорів дипломатів, заяви про готовність закачати більше газу були зроблені після того, як німецька канцлерка Ангела Меркель сказала лідерам ЄС, що Путін зобов’язався збільшити запаси природнього газу в Німеччині.

Критики Газпрома стверджують, що таке зменшення запасів – тонкий, проте ефективний засіб впливу на європейські ціни на енергоносії. Зростання цін перешкоджає економічному відновленню після пандемії.  

В цілому ж, галузь розділена ставленням до поведінки Росії, яку звинувачують у тиску задля прискорення сертифікації контраверсійного «Північного потоку-2», що має оминати Україну та постачати енергоносії напряму до Німеччини, дном Балтійського моря.

Фахівці звертають увагу на те, що якщо до листопада можна було говорити про пріоритети власних потреб Росії, то нині немає жодної об’єктивної причини для того, щоб не наповнювати Європейські сховища.

Путін натомість відкрито пов’язав сертифікацію «Північного потоку» з газовими поставками. Зокрема він відзначив, що Газпром зможе додатково транспортувати 17,5 млрд куб.м. газу наступного дня після сертифікації газогону в Німеччині. Сам оператор заявив минулого тижня про те, що газогін вже заповнений газом та готовий до запуску. Володимир Путін та голова правління «Газпрому» Олексій Міллер наголосили на тому, що сховища в Європі будуть заповнюватися з додаткових поставок. Це свідчить про те, що вони не збираються відмовлятися від своєї позиції щодо «Північного потоку». Російські аналітики тільки підтверджують позицію Москви – спочатку сертифікація, а потім поставки.

Міністр економіки Німеччини цього вівторка заявив, що не бачить підстав вважати новий газогін загрозою для енергетичної безпеки Німеччини або ЄС. Можна очікувати, що Німеччина радо видасть всі необхідні дозволи для функціонування «Північного потоку». Політики Західної Європи, на відміну від колег зі Східної, не поспішали відверто говорити про роль Росії, але протягом двох останніх тижнів змушені визнати, що їхні країни просто шантажують.