Німеччина суттєво відчула наслідки паливної залежності від росії. В країні перейшли до наступного етапу боротьби з дефіцитом газу внаслідок 60% скорочення російських поставок Північним потоком-1. Очікування Німеччини песимістичні – є ризик скорочення виробництва та поставок побутовим споживачам, а також збільшення цін. Як пише FT, Роберт Хабек, міністр економіки Німеччини, зазначив, що на всіх споживачів чекають важкі часи, адже сховища заповнені лише на 58%. Якщо ситуація з поставками не зміниться, то до грудня сховища наповняться лише на 90%. Ситуація на краще точно не зміниться – за декілька днів має бути плановий ремонт Північного потоку, що найвірогідніше призведе до його зупинки. Росіяни стверджують, що ситуацію легко виправити – достатньо дозволити компанії Сіменс постачання необхідних турбін. Є ще одне рішення – збільшення прокачки газу через український або польський газогін. Німецькі очільники називають речі своїми іменами – газова війна.

До енергетичного фронту, на якому росія воює проти західного світу, констатує WSJ, додається загроза економічної кризи. Інфляція зросла та, зокрема у Чехії, досягла 16%. Порівняно з 20% у країнах Балтії це ще не зле. Руйнування ланцюгів постачання призвело до зменшення виробництва аж на 9,4% в окремих країнах Європи. Зниження рівня життя може послабити підтримку України, особливо зараз, коли війна набула позиційного характеру. Тому зважена економічна політика, яка компенсує погіршення економічної ситуації, вкрай важлива для збереження підтримки нашої країни.

У галузі біотеху таки настали скрутні часи. Хоча компанії всіх галузей скаржаться на те, що «бичачого ринку» більше немає, облікові ставки ростуть, а інвестори все прискіпливіше ставляться до ефективності власних інвестицій, ситуація у біотехногологіях ще гірша. Адже можливість фінансувати розробку ліків, більшість з яких ніколи не побачить ринку, значною мірою залежить від стану ринку капіталів, підкреслює FT. Так, цього року лише 9 біотехнологічних компаній вийшли на біржу, де змогли залучити лише 1 мільярд доларів проти майже 60 компаній, які минулого року здійснили первинне розміщення та залучили 7,4 мільярди. Виходять на біржу лише ті, хто вже має інвесторів. Для тих, хто їх не має, вибір невеликий – залучення капіталу «зі знижкою», ризиковані позики, монетизація майбутніх доходів від роялті, партнерство або викуп великими фармацевтичними компаніями.