Перший ефір "MIM Toolbox" викликав неабияку цікавість та залученість глядачів. Тож ми продовжуємо серію ефірів, які допомагають керувати власними станами та емоціями в складних умовах воєнної реальності.  

Чергові рекомендації дає Всеволод Зеленін, доктор філософії у психології, CEO ZeleninLab, запрошений викладач Бізнес-школи МІМ. Переглянути ефір повністю можна за посиланням.

Замість того, щоб сприяти своєю панікою перевазі росії, ми маємо сприяти перемозі України: своїм натхненням, працездатністю та корисними проєктами. 

- Ви маєте практикувати інформаційний детокс. Для цього щодня на 10-20 хвилин вам потрібно перемикати свою психіку на якісь позитивні стани - слухати музику, яка вам подобається, обов'язково спілкуватися з ресурсними, нетоксичними людьми, бувати на природі. Якщо є така можливість, виходьте на вулицю, слухайте пташок, дивіться на небо. Самі створюйте собі “позитивний вітамін”, щоб ваша психіка отримувала інші сигнали крім “боже, який жах відбувається в Маріуполі”. Ви ніяк на це не впливаєте. Впливають військові. Ви можете впливати лише на себе. 

- У випадку, коли апатія бере гору, треба “брати себе за комірець” і починати діяти. Робіть якісь фізичні вправи, навіть силоміць змушуйте себе до цього. Створіть для себе якісь ритуальні  дії, які будуть виводити вас зі стану прострації. Щоб не сталося, вам треба підтримувати свій дім в нормальному стані, зробити нарешті якісь справи, які давно відкладали. У вас зараз є час і це не відпустка, а можливість підтягнути якісь хвости. Вставайте і щось робіть. Виводьте себе зі стану інфодепресії, знайдіть сенс, заради якого ви можете піднятися зранку і скласти для себе чіткий, послідовний графік дня. 

- Якщо  ви таки потрапили в стан апатії, ви можете сказати собі: “добре, я буду у цьому стані ще найближчі 15-20 хвилин, мені треба полежати”. Міркуєте далі - що я зроблю через 20 хвилин, наприклад встану і поллю квіти. Далі, наприклад, треба помити посуд. І так крок за кроком, через побутові звичайні дії ви себе виводите в робочий стан. Особливо це важливо, якщо ви зараз живете не вдома, серед багатьох людей. Через певний час ви звикнете і вам вже буде хотітися активності. 

- Перестаньте бути “путіним” - це він хоче вказувати всім навколо, як треба поводитися. Не творіть навколо себе тиранію, змушуючи всіх робити так, як ви бажаєте. Кожен хоче бути таким, як він є і поводитися так, як йому хочеться. Це дає свободу вам бути таким, як ви є. Якщо людина робить якісь протиправні дії, знімає розташування військових чи щось подібне, ви телефонуєте в СБУ чи поліцію, які мають поговорити з цією людиною. В інших випадках кожен робить те, що він вважає за потрібне. Варто приймати всіх, гуртуватися і рухатися разом до перемоги. Посваримося потім, якщо захочемо - зараз має бути мораторій на сварки. Бо кожна ваша сварка, кожна травма, яку ви завдаєте один одному, це плюс цій навалі, яка йде. Бо вони мріють, щоб ми були роздратовані, слабкі і сварилися. Це завдання їхньої російської пропаганди. Якщо ми будемо сильні і разом, ніхто нічого нам не зробить. Я використовую формулу “я згоден з вашою незгодою”. І так само залишаю за собою право думати чи робити інакше.

- Зараз, з одного боку, треба  мати дуже велику стратегічну перспективу, наприклад, ми рухаємося до перемоги, маємо на меті, щоб бізнес піднявся, став кращим під час війни, ніж до неї. Але планування має бути дуже коротким. Наприклад, на дві години, на півдня, навіть не на день. Бо за півдня може статися щось таке, що знищить увесь план. 

- Стосовно підлеглих: створіть мінімум можливостей для деконструктивного спілкування. Мені розказував один з клієнтів, який зараз  в Дубаї: він зібрав для стратегічної сесії 15 людей і дві години вони сварилися. Потім він зрозумів, що варто розподілити людей на маленькі групи і зустрічатися з ними в такому форматі для вирішення задач. Керівник має стати в центрі і чітко зрозуміти, що і з ким йому треба обговорити. 

- Ви маєте спиратися на тих людей, які сьогодні конструктивні. Навіть якщо людина фахівець, але в токсичному стані, вона не буде вам корисною. Спочатку нехай прийде до тями за допомогою консультанта, коуча чи психотерапевта, а після того його можна залучати, бо він потруїть усіх своїми настроями.