Елітна освіта зазнає серйозних змін. Досвід приватних шкіл Британії - огляд FT

09 липня 2021

З одного боку якісна освіта – майже гарантований соціальний ліфт нагору. Найкраща школа, найкращий університет – запорука вдалої кар’єри, фінансової стабільності та місця на вищих суспільних щаблях. В Британії уособленням такого шляху стали університети Оксфорд та Кембридж, які часто називають Оксбриджем. Заради цих двох університетів батьки платять грубі гроші у знаменитих приватних школах, таких як Eaton, St.Paul School, King’s College. Але останнім часом батьки дітей – учнів цих престижних шкіл, стикаються з тим, що саме до Оксбриджа їхні діти вступити не можуть. Цю проблему і її причини на своїх сторінках досліджує видання Financial Times.

Перше, що очевидно, – відбувається зміна вступних стандартів у цих елітних закладах через боротьбу за рівні можливості для дітей з різних соціальних груп. Не дивно, що батьки дітей, які ходили до приватних шкіл, почуваються дискримінованими навпаки. Але ситуація набагато складніша.

Дослідження Sutton Trust 2018 р. показало, що більше половини студентів Оксбриджу – випускники 8 шкіл, 6 з яких – приватні. В Британії ж загалом 2900 шкіл. Проте, боротьба з нерівністю, суттєве поліпшення якості освіти у державних школах та збільшення кількості студентів з інших країн, примусило обидва університети переглянути свої підходи до відбору студентів. Нині вони звертають увагу на тих, кому довелося поборотися за свої високі оцінки. На практиці це призвело до того, що посередні студенти, які зазвичай компенсували відносно невисокі бали блискучим проходженням інтерв’ю, тепер опинилися за бортом. Як сказала Саміна Хан, очільниця прийому на бакалавріат: «Ми хочемо відібрати найталановитіших до навчання, а не просто тих, хто краще підготовлений».

Все ніби справедливо, але це – закид до приватних, або незалежних шкіл, де навчання коштує 28 000 фунтів у денній школі та 44 000 – в інтернаті. І що робити батькам у такій ситуації? Адже всі підтримують політику демократизації суспільства, але коли стосується власних дітей… 

Постає питання, чи вартує освіта тих грошей, які платять батьки за такі школи? Добре, коли вони вважають, що висококласні викладачі, хороші умови, якісна освіта та можливості розвитку – достатня підстава для такої вартості навчання. Чудово, коли не розглядають лише Оксбридж як можливий варіант освіти.

Якщо ж цього недостатньо, то державний сектор середньої освіти змінився на краще просто таки кардинально. Нині існує достатня кількість державних шкіл, де випускники показують на вступних екзаменах результати, прохідні в Оксбриджі.

До того ж у британській середній освіті з’явилися державні школи, куди відбирають найталановитіших дітей з усіх верств суспільства. Окрім чудової освіти, у цих школах майбутніх студентів Оксбриджа та інших престижних університетів, ретельно готують до проходження співбесід – тобто роблять те, чим раніше відрізнялися саме приватні школи.

Проблема існує не лише в Британії. Протягом 2019 року у США вирував скандал стосовно вступу до університетів Ліги плюща дітей вол-стрітівських магнатів та зірок Голлівуду, які не гребували підробкою результатів тестів та свідчень спортивних досягнень задля омріяних університетів.

Проте в США ситуація більш сприятлива для глибоких гаманців та широких зв’язків. Так, діти випускників, на відміну від Британії, мають свої переваги при вступі, так само, як і діти великих спонсорів. Оксбридж категорично відмовляється від такого підходу. Це означає потужнішу конкуренцію.

Пандемія ковіду ускладнила ситуацію. Скасували незалежне тестування, або так звані екзамени А-рівня. Обидва університети узяли на навчання абітурієнтів, яким школи виставили свої оцінки. Після цього, результати шкільного оцінювання перевірили алгоритмом, який відсіяв 40% прийнятих студентів і Оксбридж відкликав умовне зарахування. Пізнше уряд прийняв рішення враховувати результати оцінок шкільних вчителів, внаслідок чого кількість студентів в Оксфорді та Кембриджі зросла на 12% - йдеться про сотні молодих людей. Існують побоювання, що вчительські оцінки знецінять вступні бали. 

Що ж робити у такій ситуації? Британці, що раніше було нечувано, починають розглядати провідні університети інших країн як прийнятні варіанти для своїх дітей. А для міжнародних студентів цілий світ відкритий, як і раніше.