Дві з трьох фабрик в Україні, що входять до компанії Нестле, а це близько 6 тисяч працівників, продовжують свою роботу під час повномасштабного вторгнення. Через бойові дії зупинилося виробництво у Харкові, де виготовляли «Мівіну», але завантажені потужності у Львові та Луцьку, які виробляють соуси, каву, напої та солодощі.

Леонід Верещагін, директор бізнесу Кава та Напої Нестле Україна та Молдова розповів, що попри складну ситуацію компанія не проводила звільнень, до процесу залучені навіть ті співробітники, які нині перебувають за кордоном.

Одна із непростих ланок – логістичні виклики, їх долають, використовуючи порти Румунії та наземним транспортом через західний кордон України.

- Для виробництва треба багато інгредієнтів, які ми не можемо виробляти в Україні. Наприклад, ми не вирощуємо каву. Але ми задовільняємо той попит, що є на сьогодні. Щодо попиту, то він на досить високому рівні на розчинну каву, корми для тварин і кондитерські вироби. Але він знизився на преміальні продукти, наприклад, на лінійку Нескафе Дольче Густо, Старбакс. Також є проблеми з дитячим харчуванням, бо велика кількість жінок і дітей мусили покинути Україну, - змальовує ситуацію Леонід Верещагін.

Зі зрозумілих причин компанія переважно працює в режимі «на зараз», хоча й послуговується довгостроковою стратегією, яка була розроблена до війни і залишається робочим вектором і нині.

- Планувати в такій ситуації складно – ми можемо робити лише висновки, як ринок реагує на ситуацію і робимо все, щоб задовольнити наявний попит. Прогнозувати його зростання чи падіння дуже складно. Безперечно, ми це робимо, бо без цього неможливе виробництво, але фокусуємося  на ситуації, яка є сьогодні, а також на короткострокову перспективу розвитку, - пояснює Леонід Верещагін

Відповідно, ситуація впливає і на те, як компанія розуміє КРІ та виконання поставлених цілей. З одного боку, вони є, а з іншого боку – ставлення до них нині є досить філософським.

- Ми якось звикли і не можемо жити без цілей. Так збудований корпоративний світ – нам легше працювати, навіть якщо ти не знаєш, шо буде завтра. Тож цілі і КРІ мають бути.  Єдине, коли ми не можемо досягти цілей, які ми встановили місяць тому через війну, ми в жодному разі не демотивуємо людей, які не змогли виконати ці цілі, - додає Леонід Верещагін.

Про те, чи змінилась структура компанії у зв'язку з війною, як працює нове покоління менеджерів та про значення щоденної комунікації у великій компанії - у записі ефіру за посиланням.